RU UA

Очі чудові твої , личко миленьке,
Хочу побачити знову в живу!
Сняться ночами твої руки ніжненькі ,
І сняться дні де ми разом !
Як хочу я тебе до себе пригорнути ,
Потішити твої милі уста ,
Побачити твою прекрасну усмішку,
І поговорити про наше життя

comment Коментарі (0)

В твоїх очах я бачу океан
Там все таємне і тендітне тане
Там вихор мрій летить як ураган
І геть усе там бездоганне

Я там ховаю всю мою печаль
Моя любов до тебе вічна
Тебе б у квіти увінчать
Люблю тебе, це так єпічно

Світ змінюється тихо за спиною...
Колись факти заповнять
Ці прогалини в житті...
І дотліває у долонях воля
За помилки й амбіції чужі.к

comment Коментарі (0)

Забуду спогади до ранку
Так добре було до світанку
Залізу в закутки душі своєї
В далеку, темну глибину.

Знайду твої слова тремтячі
І обійматиму неначе, ти...
Блукатиму всю ніч з тобою!
У темних закутках душі

А мрії залишатись там
Розсипатись до ранку встигнуть
Тримай слова в вустах своїх
Я буду в закутках душі.

Byryndykova99



Скажи мені,хто ти?
І де тебе шукати?
Може пів світу обійти?
Чи не далеко будеш ждати?
Я тихо мрія сидячи чекала свого чуда,
Цим чудом виявився ти!
Та є одна журба – розлука…
Вже тиха ніч не веселила,
Терпілось тихо в муках,
Ти моє чудо не журись,
Таке життя,така то мука.

comment Коментарі (0)

Повір мені,я все чекаю,
Обійми твої приміцні,
І знову сонце вже сідає,
А я без тебе,ти вдалі.

Я згадую ті темні ночі,
Ті мерехтячі ліхтарі ,
Де обіймались ми пів ночі
Під звук весняних тих дощів

comment Коментарі (0)

Таємницю ховає
різнотрав'я медове,
Сум лікує і тугу
ароматом п'янким,
Гостра мить раювання,
ледь вловима, чудова,
Нашу тайну ховає
різнотрав'я медове,
Вітер пісні співає,
чарівні, сопілкові
І миттєвості линуть,
неповторні, легкі.

Різнотрав'я духмяне -
запорука кохання,
Ми з тобою, неначе
у зеленому раю.

Ми прокинулись
зрання,
ми усе подолаєм,
Наше щастя безмежне,
всеосяжне, безкрає,
Тайну ми збережемо,
щоб кохання жило!

comment Коментарі (0)

Візьму я каву з рук твоїх,
Бо ти так щиро пригощаєш.
Для тебе мило посміхнусь
І знай,завжди тебе чекаю...(Н.Воробель)

comment Коментарі (0)

Голубочки дикі воркували зранку,
Сонце прихилилось до дерев квітучих.
Ми з тобою тиждень грали у мовчанку,
не хватало слів нам, ніжних та пекучих.

Сизокрилі пташки, глянь, гніздечко звили,
бо вони, як люди не впадають в розпач.
Ми з тобою тиждень в самоті бродили,
схаменутись треба та сказати,- вибач.

Я твоя голубка, не така вже й дика,
сизокрилий птах мій, пригорни міцніше.
По життю чекає нас любов велика,
бо нема на світі ближче та рідніше.