RU UA

Щасливий ти ,щаслива і я,
Законом писано по моїй книжці,
Ти знай що відчуваєш ти, те і відчуваю я ,
І це не все не свідомо трішки.

Все те що любиш ти ,полюбила і я,
Відчула серцем своїм ті імпульси на дотик
Серце завмирає коли відчуваю я
Що важко нам це все забути

Я знаю так,ти все ще не забув про мене,
Під тихий стук дощу ти згадуєш мій сміх,
І знай ще не забула я, про тебе
І не забуду вже ніколи
В моєму серці ти навік!

comment Коментарі (0)

Гіркий смак полину
На губах від зради
Я тебе покину
Я не хочу правди.

За брехню солодку
Я трималась чіпко
В моєму випадку
Вже зробилось липко.

Хочу я відносин
З присмаком імбиру
Червоніє осінь
Я тобі не вірю.


Обпікає перцем поцілунок...
Наша любов, то незручне взуття.
Де знайти єдиний порятунок,
Без проблем, без віри в каяття...

Тисне боляче, не маю сили
Я так втомилася не можна йти,
Ми любов свою до дір зносили,
Босою втікаю, відпусти...



Я все чекаю те твоє "онлайн"
Твоє повідомлення...Чуєш?
Так хочеться бачити теплі слова
Що серце дістануть відчутно

Напевне це все таки ті почуття
В яких потонула помітно,
Відчути твій подих -
То моя мета
Бачить твої очі - безцінно!

Де ночі які провели ми разом?
Де шум тої річки мілкої?
Гойдання дерев...
Там ми були разом ,
Проводили захід вечоровий

comment Коментарі (0)

Кохання легко брав собі на пробу,
Мов вишеньку на торті, як оздобу.
Ковтав його, немов гарячу каву
Дегустував з вином та їв, як страву

Любов красиву рахував десертом,
В екстазі смакував її відверто
Та в відблисках камінного вогню
Гортав години, як листи меню

Дотлів вогонь під ранок у каміні,
Засмучені розтали всюди тіні.
Всі почуття мої допив до краю,
А потім шкодував, я точно знаю.


Повсюди шум
Шумлять машини
Шумить гілляка на вершині
Шумить тут близько, і в далі
Шумить все вдень і уночі

Та тільки ти і я сиділи...
Все так тихенько, не спіша
Час зупиняється, й відчутно
Як до небес зривається душа...

І тишина ця неземна
З тобою тихо, так спокійно
Навіть ледь чути серцебиття
Та це все мрія...
Неодмінно вона втіляться в життя...

comment Коментарі (0)

Де захід той? Коли багряне сонце,
Зануриться у море й зашипить.
І ми, неначе, знову незнайомці,
Сором'язливо ринемо у мить.

Де ті світанки, що зустрінем разом?
Коли набридне бути в самоті.
В шалений час, пізнавши смак екстазу,
Коли потрапимо? Скажи мені!

Де теплі ночі? Що проведені у мандрах,
І дні, до ниточки промочені дощем.
Коли вийдемо в космос, не в скафандрах,
То збожеволівши згорим. Не тим вогнем.

Не тим вогнем, що залишає рани,
Не тим, подарував що Прометей.
Це полум'я подібне до нірвани,
Стріляє влучно, ніби Курт Кобейн.

comment Коментарі (0)

Не вір слова вони такі страшні,
Не вір словам вони такі мінливі ,
Ти просто тонеш у людській брехні
І впевнений ,що ці слова правдиві.
А все заради вигоди….. Еге ж ,
нічого просто так у світі не буває,
Ти справді довіряєш,але все ж….
Буває так,що просто забуває…
Так,забуває, просто забува,,
А може ти сама придумала усе…
Такі хороші були всі слова,
А залишились спогади і місце… вже пусте
Чомусь так смішно, і водночас страшно
Все трішки важче я зітхаю,
Він залишив це так невчасно
І якось не до мого «я скучаю».
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі миттєві…
Ти так потрібен був мені ,
А зараз ці слова вже не суттєві.
На жаль….на жаль усе закінчилось між нами ,
І ти казав ,що варто закінчити,
Тебе не хвилювало де я саме
А я в той час вже не хотіла жити…
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі жорстокі,
Ех,люди,люди,але ви дурні
Коли не бачите ці перші кроки.

comment Коментарі (0)