RU UA

Свята настали і усі святкують
І келихи немов дзвіночки б'ють
Лиш тільки я сиджу один сумую
Тебе чекаю, а тебе нема...

Усі телефонують і вітають,
Бажають щастя і здійснених мрій.
Лиш тільки ти одна мені потрібна,
І більш ніхто, не треба більше мрій...

Не треба подарунків, ані грошей
Достатньо поцілуночка твого...
І ще б три слова з уст твоїх почути
Вони простенькі: «Я тебе люблю»...

comment Коментарі (0)

Я маленька українка,
Звуть мене Степаненко Вікуся.
Я живу в селищі Добровеличківка,
Вчуся я у десятому класі,
Не марную дарма часу –
Я танцюю, я співаю
Та іще й вірші складаю.
Я люблю свою родину -
Мою матінку єдину,
Я стараюсь бути чемна -
Знаю слів багато й віршів.
А за все, що вмію й можу
Я подякувати хочу
Тим, хто нам добро дарує,
З нами шлях до знань торує.
Вчителям усім чудовим
Шлю подяки щире слово.
Обіцяю, мої рідні –
По життю пройду я гідно!
І крізь роки швидкі
Пронесу я рідну мову,
Кобзареве вічне слово,
Віру в Бога і надію,
Що в душі моїй зоріє.
Прошу в Нього добру долю,
Для Вкраїни – світлу волю,
Щоб щаслива я зростала,
А держава розквітала.


Побачив образ я знайомий.
Знову мурашки по тілу,
Образ споглядаю як з картини замальований
Чи то стою чи то пливу,
Мовчки споглядаю на красу.
Руки тремтять ніби зав'язані,
Думки знайомі, всі пов'язані,
Очі горять, не вірять,
Не хочуть бачити
Все те, що хотілося б забути.
Пролітає вогнем спогад по нервах,
Як стояла вона в чарівних, білих кружевах,
А я ніби німий та нерухомий,
Ніби п'яний тою красою,
Ангельською, чарівною, внеземною,
Вбиваючою моє сердце з середини...
Я вже ніби думаю тут дві годи
Чи заговорити підійти,
Чи відвести погляд та втікти.
Сердце хоче розум паралізувати,
Намагаюся себе в руках тримати.
Відчуваю знацомий аромат,
Сердце ніби мучає кат,
Відчуваю як в тих зів'ялих квітах
В яких лишився запах твій.
Я вже якийся сам не свій,
Прямо як дитя безпорадне.
Очі, ізумруди, дивляться на мене,
Та несуть мою душу в небуття,
Нагадуючи їй знайоме почуття,
Пам'ять не зможе ніяк поглинути забуття.
Це все якесь дежавю.
Так і хочу вигукнути:
"Я тебе люблю!"
Або в прірву цибнути
Сказавши:"Я краще себе вб'ю..."
Не можу я більше тут бути,
Вирішую це місце покинути,
Доки себе ще можу стримати,
Доки всі нерви не згинули...

comment Коментарі (0)


Сидить в квартирі порожній,
В тишині не порушній
Парубок юний, молодий,
На вигляд змучений,
Згадує який же був дурний,
Як дівчину прекрасну покохав,
Як рідною душою її назвав,
І як у перше в житті її поцілував.
А вона вже не пам'ятає,
І нічого не знає,
Про них двох більше не згадує.
Хоч вже не ті люди вони,
Між ними різні полюси,
Та часові пояси,
Кохання в ньому ще лунає,
Із сердця ніяк не зникає
Та очі її не забуває.
Спогади як ураган вривались,
Залізна воля й витримка зламались,
Емоції розбушувались.
Розриває з середини тиша,
Душа кричала і ревіла,
Наружу вирватись хотіла,
Звільнитися від болю,
Знайти іншу долю,
Та сердце дано потрапило в неволю...

comment Коментарі (0)

Я би вітром хотів би стати,
Щоб волосся твоє розчисати.
Росою ранковою стати,
Щоб личико твоє вмивати.

Я би килимком хотів би стати,
Щоб ніженьки твої ласкати.
Рушничком мякеньким стати,
Щоб тіло твоє обнімати.

Я би сонечком хотів би стати,
Щоб душу твою зігрівати.
Місяцем ясним хотів би стати,
Щоб сни хороші тобі дарувати.

Я би ангелом хотів би стати,
Щоб завжди тебе оберігати,
І добра тобі бажати.

comment Коментарі (0)

Я стомився чекати,коли ти про мене згадаєш.
І мої SMS не надходять до тебе давно.
А можливо,ти просто про мене уже забуваєш.
І тобі до моїх почуттів - всеодно.
Але хочеться вірити просто у те,
Що ти все ж пам"ятаєш про мене.
Що кохання твоє згодом не пропаде.
І я знатиму серце твоє незбагненне...

comment Коментарі (0)

Любов буває вічна і без оглядна.
Любов добра і сильна.
Тебе не відпущу,бо ти для мене все.
З тобою я і в щясті і в горі,
Я з кожним днем все розкриваю-
Всі тайни і секрети.
Того,що людям не зрозуміти.
Ти дала сили мені в житті.
Моя душа-твоя.
Мені погано і боляче без тебе.
Ти стосунків не хотіла-
Одним рухом мене вбила.
За що ти так любов мою згубила?
Моє серце краєш,
Мене так швидко покидає.

comment Коментарі (0)

Мені вже краще,
Я не плачу
Тому, що я забула ту любов,
Забула "я кохаю" і навіть "коли прийти? Мала чекай"..
А ти спитав: " чому ти плачеш?"
Хоч в голові греміла правда я написала"не звертай"....
Ти вже не пишеш"я кохаю",
А тільки "як ти? Ти не плач я співчуваю"
І що тепер? Тепер ти іншу маєш,
А я, а я переживу, я переплачу, переб'юся....
Але колись я це згадаю і знай я більш тебе не покохаю, як я тоді кохала в тому сні...💔

comment Коментарі (0)