RU UA

Я з тобою забуду про горе,
Я з тобою забуду печаль.
Твої очі бездонне море,
А душа сивочола даль.
Зачерпнула я з них по вінця,
Зачерпнула я з них через край.
Пригорни ж мене, любий, міцно,
Пригорни і не відпускай.
І як плакатиму від болю
Мої сльози тихенько втри,
Я забуду надуману волю,
Я забуду про злі вітри...
І туман розійдеться млою,
Ти за руку мене веди,
Хоч і в пекло піду за тобою,
Не покинь лиш, не підведи.
Я опорою стану міцною,
Стану пристрастю на віки,
Буду радістю, часом журбою,
Як не згину на дні ріки.
Полікуй покалічену душу,
Дай забути: живу - бо мушу...
Дай згадати, що жити хочу!
Поклади вже недолі край,
Невже є таки десь той рай?...

comment Коментарі (0)

"Кохаю..." серце тихо шепотіло,
Вуста мовчали, спалені журбою.
В душі щось квилило, щось нило,
Ти впевнено йшов стороною.
Розійшлось перехрестя доріг,
На якому нас зіштовхнула доля,
Ти душу мою не зберіг,
І забула я, що таке воля...
Лише серце вперто кохає,
І все ще чомусь чекає.
Я ж стомилася бути в полоні,
Небо спокій сипне в долоні.
Давно стерто усе по-між нами,
Ти лиш сон, який змило дощами...

comment Коментарі (0)

Я сильна, я вільна, чи просто сама?
Додолу хилитись не буду.
Закрию я очі. Тебе вже нема.
І чорт з ним, сказала ж забуду!
Забуду як солодко ти обіймав,
Як ніжно тулилась до серця,
Як затишно було коли пригортав.
Як музику слухала я твоє серце.
Забуду чи теплі у тебе долоні,
Цілунок лиш ляже тавром на скроні...
Як сон все минеться з роками,
Слова десь розтануть рядками...
Горнятко кави застигне в руках,
Вітер сколише безодню.
Стільки тривоги в холодних рядках,
Стільки безумств поховала сьогодні...
Сказала: "Забуду!.." хоч знаю - обман,
Спогадом душу накриє туман.
Як не старайся і як не крути,
А в серці моєму ти будеш завжди...

comment Коментарі (0)

Задивлений мій рай тумани сколихнули,
Кохання перше мрякою пішло.
Ти дивний сон, який забрали та не повернули,
Який судомами розлук звело.
А так хотілося пронести крізь негоди,
Крізь вітер, стужі, буревій,
Та не дійшли консенсусу чи згоди
Любов то не одна з повій...
За сотню сріблом ти її не купиш,
За сотню злотом теж не продасиш.
Вона шрамує серце для розваги,
Плете малюнки фібрами душі,
А часом сили додає й звитяги.
Її й хотів би то не віддаси.
Якщо попав то вже неси.
Вона тебе розіпне на хресті,
А потім зцілить у прощальному листі...
Терпи, страждай, але кохай,
Свідомість в забутті втрачай,
Це варте того буде, точно, знай...

comment Коментарі (0)

Плаче небо німими дощами,
Плаче тиша уламками слів.
Облетіла весна пелюстками,
Облетіли роки міріадами днів..
І душа, що одна на двох,
Загубилась десь між світами.
І дорога одна на двох,
Розкололась двома стежками
Не зведе вже ніколи нас,
Зруйнували мости ми самі.
Лиш руїни та попіл між нами...
Моє серце навіки твоє,
Моє серце навіки з тобою.
Воно вперто ланцюг свій кує
І кайдани несе за собою...
Ти владика мій та господар,
Милосердний... волі приніс мені дар.
Та без тебе неволя розлука,
А любов?.. Любов то гірка наука...

comment Коментарі (0)

Душа моя розхристана,
Рубцями вся потріскана.
Потріскана, поколена,
Стоїть, немов оголена.
І правдою і кривдою,
І щедрістю і щирістю,
Обділена твоєю милістю,
Блука бідаха світом,
І так їй зимно теплим літом...
Розбивши крила об твою,
Свою на глум я віддаю,
На глум, на сміх, на каяття.
Немає сил, таке життя,
Таке життя, любов і кара
І знов звучить: "Та ви ж не пара..."
Не пара...а чому... і хто кому,
Не пара він мені, чи я йому?..

comment Коментарі (0)

Припаду до твого плеча,
Втамуй мою кляту тугу,
Покохай таку недолугу,
І дивитись в небо навчи.
Не боятись, коли так страшно.
Не ховатись, коли так сумно.
І вологим, холодним ранком
Поцілунком, немов серпанком
Огорни мою шкіру ніжно.
Пригорни аж до болю міцно,
Тихо й сОлодко пригорни.
І нехай це усе уява,
Злого розуму зла розправа,
Все це вигадки і казки...
Я залишусь у снах навІки
Не розплющу я більш повіки.
Бо прокинусь - тебе нема,
Тільки тиша кругом німа.
Краще жити тоді у снах
І померти в твоїх руках...

comment Коментарі (0)

Я б хотіла тебе обійняти,
І відчути дотик руки.
Всі тривоги твої забрати,
Бути поряд, роки, віки.
Знати, як це, тебе любити,
Прокидатись коли ще спиш.
Одне серце на двох ділити...
От би знати про що ти сниш!
Берегти твою ніжну душу,
Проганяти тужливі думки.
Стукіт серця свого я стишу,
І зніму крижані замкИ.
Вітер зорі мої розвіє
І опустить на землю з мрій.
Вий же, вий снігова завіє,
Знаю, знаю, що він не мій...

comment Коментарі (0)