RU UA

Моє серце вистрибує в небо
Як бачу рух твоїх губ
Його несе так далеко
Бо хочу побути тут

І очі твої як алмази
І руки неначе кришталь
Заграло в мені все одразу
А на серце впала вуаль

Я хочу все розказати
Але боюсь відмовиш мені
Лише хочу тебе обійняти
Бо являєшся в чудовому сні

У сні, там де за руки
Тримаючись дивимось в небо
Помічаючи взаємно рухи
Помічаючи взаємне тепло

comment Коментарі (0)

Чому так сумно, коли самотньо...
Чому не хочу далі йти?
Чому мене вам недостатньо?
Чому не можу підійти?

Чому болить, коли немає болю?
Чому забракло мені сил?
Чому забув Його я волю?
Чому відкинув небосхил?

Чому боюся вам сказати?
Чому я тут, не там де ви?
Чому не можу рівно стати?
Чому? Та все ж не назавжди..


Часом буває, що зовсім не знаєш
Чи покохав чи просто шукаєш.
Часом життя не дає тобі спати
І в голові заставляє кричати

І ти в думках цілу ніч засинаєш
Може кохаєш , а може не знаєш.
Ти починаєш слухати серце
Як воно скаже , чи варто все це...

Часом є страх і невіра у все.
Голову й думки знову несе
І вже не знаєш ,що маєш робити
Думати серцем чи думкою жити...

Знаєш? багато можна сказати
Що у думках... весь час щось шукати.
Проте ти знаєш, як тільки кохаєш
В серці тепло , і Ти замовкаєш.

Ти вже не хочеш бездушно кричати.
Хочеш усе це від себе забрати
Знаєш. Не варто про це все кричати.
Справжнє кохання, любить мовчати...

comment Коментарі (0)

Холодний вітер тихо обіймає,
Він погляд кинув там де щось горить .
Вогонь кохання він там десь шукає,
Але боїться ,що згорить.

Холодний погляд був в його житті
Холодні руки були вже у неї .
Лиш щось горіло у душі.
Неначе зорі в темнім небі.

Холодне серце билося у нього
І вже здавалось ніби догорить...
Та знову запалало щось у грудях
Можливо це на вік ,а може і на мить.

comment Коментарі (0)

Посміхнися світу ,
наче він весь твій.
Посміхнися сонцю ,
І завжди ти мрій.

Посміхнися так ,
Щоб пройшла печаль.
Доторкись його серця
Що як холодний кришталь.

Посміхайся з любов'ю
Завжди вір і знай.
Кожен раз із нею
Перешкоди минай.

Посміхайся душею
І даруй тепло.
І промінчиком щастя
Ти врятуєш його.

comment Коментарі (0)

Сувора правда , в нашому житті...
Сердечні справи, душу запалили
Любові полум'я вогонь.
Душевні рани заживили.

Холодними думками й браком часу
Ти хочеш серце остудить
Подих життя , незнаним шляхом
Покаже , що шукати і де щось горить.

Ти знайдеш те чого шукав в житті
І будеш більше всього це цінити ...
Лише тоді коли хоча б на мить ,
Втратив це все і знов захочеш жити...

comment Коментарі (0)

Шалена хвиля, що в ту жахливу мить,
В океані шторму серце не болить.

Не відчуває серце щирих почуттів,
Не почує, твій прекрасний спів.

Я так далеко в глибині затоки.
В глибині, що не йдуть в твої протоки.

А ти так хотіла, ще б мене зустріти,
Хоть ще раз зі мною на всю згоріти.

І так на всю, во все палати все життя,
Щоб ні на хвилину негасли почуття.

Та я не взмозі тебе полюбити,
Не хочу, я твою чарівність погубити.

І моя душа, давно вже не самотня,
І та моя кохана, на віки остаточна.

Тобі би краще, мене вже забути,
Легко, швидко без отрути.

Не мар ти місяцем в ясний день,
В тебе попереду багато ще сцен.

А моє серце до тебе не болить,
В океані шторму в цю жахливу мить.

comment Коментарі (0)

Крокую по лезу, сціпивши зуби, всередині мене адреналін,
Серце палає чорнобильським димом, розвіює хмари вітер в журбі,
Я знаю, що варто змовкнути трішки, забути про холод, тугу секунд,
Варто змовчати...
Карменове танго,
Карменова доля,
Думи проблем...
Сумбурні комашки граються в мозку, і п'янки веселі, а серце болить — осінь у дверях.
Історія скаже, що хвилею відчай тихий, як сон,
Напевно, брехня все, думає совість...
Де гордість?
Де сила?
Де хвилі морські — діви нужденні. Карменові учні співатимуть в серці, в горлі вино,
І справді по лезу ходячи з болем зникають страждання,
Горе моє.
Останньою вийду з депресії тіла, зникла давно, я хочу лиш спокій, краплі дощу чи хвилинне блаженство...
В церкву зове...
У виборі танців я виберу танго.
Квітка душа.
Кармен зрозуміє силою правди, а інші всі пройдуть в тихі вірші...
Карменова доля спіткатиме всюди: з ними в гарем...
Крокую по лезу, бритвами ранюсь,
Де віра у мене — сонце зрання.

comment Коментарі (0)