Вірші - Відчуття

Спогад

День.Тишина і ти сидиш сама
І думаєш чому все так
Чому неможливо
Повернути часи назад
Де ми такі щасливі і молоді
Де наше безтурботне літо
Де наші п'яні ночі
Де нові знайомства
Де те щастя що було...де...

Елементи

Моя душа плаче дощем
Залишаючи солоні калюжі
Все заросло плющем
Люди летять кудись босі

Мрія шука парасольку
Бо надія завжди жива
Я не впевнена в наступному кроці
Та знову кудись ішла

Мета... Вона безсердечна
Змушує йти через міст
Я шукала якоїсь втечі
Але зовсім не знаю місць

І тепер маючи це
Я бреду по сумних передмість
Може знайду тут когось
Або хтось мене тут знайде

Я літатиму знову на крилах
І любитиму цілий світ
Я для тебе завжди красива
Хоч ламаю постійно дрів

З землі до неба, яка відстань...

З землі до неба, яка відстань?
Вхопила небо руки простягнувши.
Блукаю я по небу містом
Себе у невагомість обгорнувши...
Від неба до землі чи близько?
Так обережно по землі ступаю,
І балансую, як же слизько...
Під ноги зірки з неба розсипаю.
Така потреба невідома
Летіти та літати стрімко в небі
Щоб вільно, легко, невагомо...

Я розчиняюсь між землею й небом...

Дивлюся в глубину твоїх очей
І погляд вже незмозі відірвати.
Хай буде сотня тих недоспаних ночей
Яке ж то щастя тебе обіймати...

🤐НЕВИДИМА МАСКА🎭

Ти завжди весела, ніколи не плачеш.
Здається, що суму ніколи не бачиш.
Всі заздрять тобі, у всіх безліч питань,
Як можна так жити без частих зітхань.
Ти лиш посміхаєшся і просто мовчиш:
Назовні ти тиха, а в серці кричиш.

Ти одягаєш невидиму маску.
Твоє життя вже не схоже на казку.
Ти знову вдома. Тиша. Ти одна
І на душі панує самота.
Ти часто плачеш без причини,
Шукаючи в простих речах спочину.

У твоїй голові скільки різних думок,
Але часто ти їх зачиняєш на замок.
Ти знову сумна, нічого не хочеш,
Підняти свій настрій ніяк не можеш.
Уже настала ніч і місяць ясний світить,
І зорі так красиво мерехтять.

Здається, у тебе поспішка з'явилась
І радість промайнула в очах.
Ніде ні звуку, лиш твої думки
І радісні, щасливі спогади...
Ти знову одягнеш невидиму маску?
Можливо, не варто, життя - це і є казка.

Спогади

В душі моїй всі злети і падіння
Насичене спогадом життя.
То все летіло з рук – тремтіння
А там розгублена увага як в дитя.

В якийсь момент комахи мов тілу
І в серці десь сховались почуття.
І чуєш те зізнання з уст несміло
Та ринеш в спогади за пів життя.

Гортаєш подумки мов кіноплівку
Й рясні дощі, і промінь сонця у очах
І зустріч сонця вперше на світанку
Та розгляд ліній спільних на руках.

І то усе лиш тінь минулого, картинка
Веселі та сумні спогади життя
Залишить слід зустрічі на хвильку
Сюжет яскравий - наш урок у майбуття.

Знайду примарні почуття, що ненавиджу я полюбив.
Розмаїття безбарвної самотності, хочу забути коли тебе зустрів.
Хвилина погляду стане секундою втраченою у вічності.
Запах залишу в пам'яті де тримаю думки і лінощі.

Замовк у гріху

Це сталося в один момент
У день коли відкрилися спокуси
Вимішуючий агрегат забрав мене
І відірвав від слова душу

Замовк ненависно, усе змінилось
Тепер гріхи керують мною
Коли б усе це вчасно зупинилось
Я дуже хочу стати собою

Хочу кохати тебе як ніколи
І відчувати потік твого тепла
Я не можу цього зробити самому
Просто у мене забрали життя

Пробач мене, я пропустив
Погляд неймовірно очей красивих
І не почув голосу твого звук
Що лунає у просторі цегляного масиву

Я так хочу триматись, хоч трошки
На мить зрозуміти хто ми такі
Бездонна тиша засмоктує мене
Впусти себе до мене, впусти

Зроблю боляче собі, і мені шкода
Тебе теж торкається моя біда
Сльози омиють наші думки
І прощання на згадку про чудові дні.

Лише хочу сказати, любов у мені
Не закривай двері, допоможи
Дотиком до губ мене зціли
Я потонув у гріху, та не назавжди!