Звичайна
Моливсь на твій я образ мов ікону
Я падав ниць від погляду твого
Не міг я підібрать ні слів, ні тону
І не збагнув лише я одного
Не Бог, не ангел, чом я мав тремтіти?
Звичайна жінка, зовсім не з небес
Можливо плоть? Я мав тебе хотіти?
Хоча таких багато, і адрес
Сліпий був я, одні лиш забаганки
Ти принца ждеш чи білого коня
Моє життя, війна і полустанки
І смерть навколо ходить скрізь щодня
Сліпий був я, ждав справжнього кохання
Вдивлявсь в твоє я фото чи щодня
У відповідь отримував зітхання
Для зустічей немає часу й дня
Мине усе, чи справдяться надіі
Мине війна, кохання теж пройде
Згадаю я братів, військові діі
Можливо і згадаю я тебе
На пам'ять я залишу лише фото
Там де ми вдвох, тебе я обіймав
Можливо хтось спитає, брате, хто то?
Я відповім, якби я брате знав
Орех Владимир
Як ти?
Як ти?
Твої прекрасні справи?
Ти ще жива в душі,
Чи ти уже не ти?
З тобою я,
Чи десь у бескінесності непевній.
Моя свідомість вплутана у сни.
Моє життя заплутане у сновидіння,
Моя душа - хурделиця шорстка.
Як ти?
Твої прекрасні справи?
Чи ти жива,
А чи тебе уже нема.
У бескінесності привижується образ,
Твій,
Як святиня у житті.
Лиманська Світлана
Невідоме
Я перетворююсь в пташку
Танцюючи в колі вогнями
А він , спалює душу
І тіло у Празі навіка.
Хто знає можливо вернусч ,
Спотворена тілом й душей ,
Шрами ж остались навіки ,
Але я , зупинила цей час.
Помирати - хоч тисячу раз ,
І про поміч ні разу просити ,
Продавати талант для нездатний ,
Та демонам вічно служити.
Породила земля і мене ,
Але серце прийшло від небес ,
Третій світ клявся мовчати ,
Але я загубилася навіки...
Jenia
Різнобіжності
мої думки мене вбивають
я дивлюся на себе тупо
крізь лінзи окуляр
крізь шум маршруток
ти не розумієш мене
мені важко з тобою
я бачу прекрасне
ти тільки жахливе
ми протележності
які не перетнуться
ми зірки
які розіб'ються
ми риба в калюжі бензину
як крихта чужого столу
як духи пустого дому
r. e. f. rain
По стіні збігають стрілки...
По стіні збігають стрілки,
то невпинно іде час.
І забули я з тобою,
що колись було у нас.
Поцілунок той ласкавий,
і ті зорі чарівні,
ще той пугач,
той лукавий,
щось шептав у тишині...
Коли мене нема
Я буду поруч,
Буду всюди.
Думками битиму у груди
І холод дня - то подих мій,
Сльоза, печаль - то смуток твій.
Я буду поруч,
Буду всюди.
Знайди мене,
Відчуй мене.
Прийду у сни мрійливі,
І заберу тебе з собою
Щаслива тінь впаде на долю,
Знайде моя примара спокій.
Я буду тут.
Я буду всюди.
Знайди лише мене...
Не твоя війна
скандал порушує тишу
дицибели вище
зірваний голос
розбитий стакан
телефон не замовкає
кава розлита
зім'ята ковдра
ти вже сам
забудь про мене
мої руки
солодкі як мед губи
ти вибір зробив
вона важливіша
прощавай
душу поїдають таргани
помираю від болю
куріння вбиває
але допомагає
пишу сумні рядки
I lost
You win
На прощання
Я пишу цього вірша на прощання друзі Адже серце і душа зараз у недузі
Дуже важко це казати,
Підвело кохання
Адже бачу фото я з вечора до рання. Захопила мою душу, полонила серце
А як хочу щось сказати закриває дверця
Як казав мій братик Свят
За козацьку долю
Не мінятиму шаблюку на ліжко з тобою
В щирість моіх почуттів ти не маєш віри
Що страшніше може бути
Людськоі зневіри
Пробачайте нові друзі і брати по зброі Залишаю поки Вас від себе в покоі
Я можливо повернуся
Подолавши болю
Але зараз я побуду на одинці з собою