RU UA

Тобі я завжди говорила
У наші перші вечори.
Якщо не буду я з тобою,
Не буду жити взагалі.

Я не боюсь йти з цього світу,
Я не боюсь пекельних мук.
Я на землі боюсь лишитись,
Без тебе, без твоїх рук.

Сталось так, що розійшлися,
Мене залишив одну .
Тебе я втратила на завжди,
Собі цього я не прощу.

Нехай роки біжать рікою,
Нічого ти не забувай.
Я прошу тебе мій милий
Про нас про мене пам’ятай.

Ти пам’ятай про ту весну,
Коли уперше ми зустрілись.
І як у двох юних серцях,
Кохання перше зародилось.

Ти пам’ятай мій ніжний погляд,
Ти пам’ятай вогонь в очах.
Нехай мій образ, мій стан.
Живуть завжди в твоїх думках.

Твоє пусте, холодне серце,
Моя любов хай зігріває.
А білий день і темна ніч,
Тобі про мене нагадає.

Сиджу в кімнаті я одна,
Пишу прощальний лист.
Останній лист в моїм житті,
Був адресований тобі.

Якщо ти бачиш ці рядки,
Якщо уважно їх читаєш.
То більш мене ти не шукай ,
Бо все рівно не відшукаєш.

Мене нема вже в цьому світі,
Я вже ніхто я тільки прах.
Я не зможу без тебе жити,
Моя душа на небесах.
У наші перші вечори.
Якщо не буду я з тобою,
Не буду жити взагалі.

Я не боюсь йти з цього світу,
Я не боюсь пекельних мук.
Я на землі боюсь лишитись,
Без тебе, без твоїх рук.

Сталось так, що розійшлися,
Мене залишив одну .
Тебе я втратила на завжди,
Собі цього я не прощу.

Нехай роки біжать рікою,
Нічого ти не забувай.
Я прошу тебе мій милий
Про нас про мене пам’ятай.

Ти пам’ятай про ту весну,
Коли уперше ми зустрілись.
І як у двох юних серцях,
Кохання перше зародилось.

Ти пам’ятай мій ніжний погляд,
Ти пам’ятай вогонь в очах.
Нехай мій образ, мій стан.
Живуть завжди в твоїх думках.

Твоє пусте, холодне серце,
Моя любов хай зігріває.
А білий день і темна ніч,
Тобі про мене нагадає.

Сиджу в кімнаті я одна,
Пишу прощальний лист.
Останній лист в моїм житті,
Був адресований тобі.

Якщо ти бачиш ці рядки,
Якщо уважно їх читаєш.
То більш мене ти не шукай ,
Бо все рівно не відшукаєш.

Мене нема вже в цьому світі,
Я вже ніхто я тільки прах.
Я не зможу без тебе жити,
Моя душа на небесах.

comment Коментарі (0)

Любов - це серця ніжні відчуття;
Краса жінок, оспівана віками…
Це небо в зорях, пізнє каяття
І квіти з чарівними пелюстками…

А ще любов - це полум’я і жар,
Безсоння і несамовиті муки…
Розбитої душі страшний тягар
І зведені у купол неба руки…

І вечір, що запестив нас удвох;
І безсоромні ласки серед ночі…
Незрозумілий щем сердець обох,
Й твої щасливі з ніжним смутком очі…

Рапсодія гірського джерела,
І ніжні поцілунки на світанку…
Гармонія і ласки, і тепла
Під вальс до споконвіку… до останку.

І ми з тобою - через все життя-
Без сподівань, надії й каяття…

comment Коментарі (0)

Як я заздрю тому журавлю,
Що летить без печалі й розсудку.
Я тебе безнадійно люблю,
Та словами не виразиш смутку…

Не розкриєш на повну душі,
Не сягнеш в далечінь піднебесну…
Ллються сумно журливі вірші
У замріяну сонячну весну…

Десь лунає сердець камертон
У далекім і ніжнім мінорі…
І щемить на душі саксофон
У бурхливому вічному морі…

Клаптик неба* очима ловлю
У прекрасному смутку мелодій…
Я і досі безумно люблю
Милу пам\\\'ять дитячих рапсодій…

Клаптик неба* - очі кольору небес…

comment Коментарі (0)

Такий жаданий і солодкий гріх
З тобою бути, бачитись, сміятись…
Пірнати в мелодійний милий сміх,
І з ніжністю до Мрії доторкатись…

Шалена й світла радість на вустах,
Солодкі й безсоромні поцілунки…
І тріщини в роз’єднанних мостах,
І потайки - невчасні подарунки…

Це грішне щастя – бути нам удвох,
(Хоч Доля посміхається грайливо)…
Ми заблукали в пам’яті епох…
Галактикам зійтися неможливо…

Запаморочив розум ніжний гріх…
Від почуттів до тебе задихаюсь…
Пірнаю в кришталевий ніжний сміх,
І в безсоромну у Казку повертаюсь…

comment Коментарі (0)

Лапатий сніг засипав ненароком
Все навкруги – і станцію, і дім…
Ти по подвір’ю йдеш рипучим кроком,
З рум’янцем на обличчі… на блідім…

Сніжинки тануть на пухнастих віях,
Та ж посмішка блукає на вустах…
Лиш діти… ті, що народились в мріях…
Десь заблукали в неосяжних снах…

Якби ж вернути можна було диво,
Дитинства кольорові милі сни…
І бачити Тебе завжди щасливу…
Й все розпочати з першої весни.

Дивитись кожен день у ніжні очі,
І любуватись на твою Красу…
Тобою милуватися щоночі
І пити ніжну з твоїх вуст росу…

Нажаль, нема повернення в минуле…
Воно – омана юного життя…
Літа у Осінь швидко повернули…
Відгомоніли, мов серцебиття…

І щось до горла тупо підступає
І на душі щемить незносний біль…
І, мов відлуння ніжне долинає
Мелодія нездійснених весіль….

comment Коментарі (0)

DELETE
Навіщо було злітати,
Щоб в небі скинути крила?
Навіщо мрії ховати
В байдужості кам"яні брили?
Для чого закопувать в землю
Все те, що хотілось збагнути?
І все, що було зорею
Безжально ти хочеш забути?

П--в:
Жми Delete (делейт) - зітри все лишнє.
Delete - теперішнє й колишнє.
Несправжні почуття, фальшиві ноти,
Страхів своїх - Delete тягучі соти.

Не бійся казати, що хочеш.
Випусти серце на волю!
Помічай все те, що бачиш!
Стань нарешті самим собою!
Порви тенета зневіри.
Почни не слухать, а чути.
Повір собі! Ти зумієш -
Жити, а не просто бути!

П--в:
Жми Delete (делейт) - зітри все лишнє.
Delete - теперішнє й колишнє.
Несправжні почуття, фальшиві ноти,
Страхів своїх - Delete тягучі соти.

comment Коментарі (0)

Із рук твоїх отруту випить ладен,
Щоб вгамувати цей душевний біль.
Лиш не кажи, що настрою підвладен,
І що лукаво сиплю в рану сіль.

І сіль потрібна. Як без неї жити,
Коли все прісне, сіре і безлике?
Ти посміхнись, -- це горе невелике, --
І знов навчись в собі себе любити.


***
Ти блукаєш задумливо в лісі
Серед, сонцем приморених трав…
Хтось сміється в серпневім підліссі,
Хтось красуню свою обійняв…

Хтось цілує уперше кохану…
Запах трав їх безумно п’янить .
Хтось з ромашок створив ікебану,
Закохавшись у неба блакить…

Ти дорогою йдеш росяною
Серед сивих, як небо віків…
І себе відчуваєш хмільною
Від шалених моїх почуттів…

Серпень 2012 р.

comment Коментарі (0)