RU UA

Історії котиться колесо вправно.
Минуле міняють прийдешні віки.
Була у нас слава. Було і безслав’я.
В історії завжди перебіг такий.
Князі й королі з нами дружби бажали.
І миру хотіли, й жадали рідства.
Та ми не завжди це за благо сприймали.
Й котила нас в прірву роздорів ріка.
Взаємні образи, підступність і зрада,
Жорстокі набіги і чорні діла.
Усе це було нам усім на заваді.
І кров міжусобиць рікою пливла.
А цим користались і зліва і справа.
Землю плюндрували, топтали народ
Та ви, - зрозумійте, що це не забава.
Вже досить чекати від долі незгод.
О, браття – слов’яни, забудьте ви чвари.
Забудьте образи в минулі віки.
Хоч доля жорстока нас всіх розкидала,
Та всі ми є древа одного гілки.
Це дерево може розквітнути знову
І дати чудові, багаті плоди.
Давайте дружити і геть всі роздори
О, друзі – слов’яни, - ви ж сестри й брати.


Я й досі не збагну, як Україно,
Тебе, де більше сорока мільйонів,
Поставила вже на одне коліно,
Команда шоуменів та акторів.

Можливо, я чогось не розумію,
Але для себе визначив загальне,
Я в неньці Україні жити мрію,
Де є все справжнє, а не віртуальне.

comment Коментарі (0)

В цивілізованих країнах,
У іноземця є мета,
Державну знати на чужинах,
Щоб нею мовили вуста.

А в Україні до закону,
Лунають меншості слова,
В незадоволену промову,
«Што ущємляют іх права».

comment Коментарі (0)

Козаче
Гей, юначе,
Славний козаче.
Йди но сюди,
На чужину йди.
Вмерти не бійсь,
Богові молись.
Не бійся крові пролити,
Не дай ворогові на Батьківщину ввійти.

comment Коментарі (0)

Синичка -
Пташка - невеличка.
Люта Зимонька настала
І Синичка пісеньку заспівала:
Зіні - зіні - зі!
Не боюся я Зими.
Ти, Зимо, мене не лякай,
Я нізащо не покину рідний край!
Зима все чує і лютує,
Диким звіром виє.
Час йде, час минає,
Пташка знов співає:
Зіні - зіні - зінь,
А Сонце вже і теплінь!
Сонечку, любе, світи,
Не йди за хмари ти.
І потанули усі сніги,
І скресли криги.
Зима звільнилась,
А Весні місце лишилось.
Птахи цвірінчали
На весь ліс Синичку прославляли.

comment Коментарі (0)

Мамо,мене не боліло
Коли гад у мене стріляв
Прошу тебе мамочко рідная
Ти не плач
Бо у шелесті трав
Ти почуєш мій голос
Ти почуєш мій голос тремкий
Прошепчу тобі тихо на вушко
Мамочко,я ще живий!

comment Коментарі (0)

Сміється місяць,сяють зорі
Холодна ніч, а я в дозорі
Падає сніг, мете стежки
Гуляє вітер навкруги
Стоіш, вдивляєшся у даль
А з неба падає кришталь
Навколо тиша, ні душі
І тільки поле навкруги
Пройшов цей день.
Пережили.
Відбили все, що лиш могли
Були атаки і обстріли
Немов мішель стоїш у тірі
Стріляли з всього що стріля
Що аж здригалася земля
Палало небо, горів танк Стріляв в долині Ураган
Страшний був бій
Страшна війна
Але краіна в нас одна
Одна краіна, одна ціль
Одна в нас радість, один біль
Дуже шкода, йде війна
Та Батьківщина в нас одна
Один ворог, один путь
Я украінець, цим горжусь

comment Коментарі (0)

У темряві ночі, я вірю лиш в те,
Що одного ранку я знову побачу тебе.
Ти посміхнешся так лагідно, ніжно!
І слова ці промовиш так втішно:
"Війна закінчилась, люба моя!
Дочекалась ти свого героя!"
Але це лиш сон, і війна ще триває...
І коханого додому ще немає
Я буду молитись, щоб ти повернувся
І до мене так солодко ти пригорнувся
Їх там сотні в бою полягло
Бо вони аж до самої смерті служить присягли
А скільки поляже, ще не відомо?!
А чи повернуться вони всі додому?!
Чи великою буде братська могила,
Де наша гордість спочила
Але я вірю, лиш в те
Що одного ранку я знову побачу тебе...

comment Коментарі (0)