RU UA

Послухай, друже. Ми не розмовляли.
Наш спільний сад вже вкрили бур‘яни,
Померли квіти, пелюстки зав‘яли
І більш не буде нашої весни.

Послухай, друже. Можеш мене чути?
Стежини наші стерлися з землі.
Місця, в яких ми мали бути,
Сховали в темних водах ручаї.

Послухай, друже. Ми самі змінились,
Тьмяніє наша гама кольорів.
Врізнобіч бігли, у кути забились,
Під ноги дивлячись, стояли угорі.

Послухай, друже. Це обов‘язково?
Кому я намагався довести —
Якщо я не промовлю знову
Твоє ім‘я, то з думок злинеш ти?

Послухай, друже… Справді дуже шкода.
Ми мусили завжди її тримать,
Ту хворобливу, болісну угоду,
Де рук твоїх я мав не відпускать...

Послухай, друже. Прошу, лиш послухай.
Я міг зректись своїх очей і вух,
Але не пам‘яті, не того духа,
Що звався так: «мій давній кращий друг».

comment Коментарі (0)

Не треба слів коли кричить душа,
Вона й без слів усе тобі розкаже.
І весь свій розпач вмить усім покаже.
Не треба слів коли тече сльоза,
Її печаль лиш знають небеса.
Ти просто знай і пам'ятай,
Життя тобою буде завжди грати.
А ти....а ти.....а ти.
Ти будеш падати,щоб встати.

comment Коментарі (0)

В сум′ятті лиш згадаєм про любов.
Про ту, любов.
Любов до друга.
І очі вже наповнені слізьми.
Не хочеш ти слабким здаватись?

Але ти розумієш, це одна любов,
Яку ти дійсно хочеш зберегти.
Яка не ранить,
І кинжал не кине в серце.
Яка залишиться на все життя.
Як ні, то лишиться тим огненним посланням,
Віршем, який для тебе пишу, подруго моя.

Не бійся, це одна любов, яка не ранить.
Люби, якщо боїшся вже кохать.


P.S. вірш присвячений Вишинській Оксані Петрівні, - моїй найкращій подрузі



Ну як дивитись в очі і брехати?
Ну як так можна Ви мені скажіть?
Ці золоті обіцянки давати
І просто не виконувати їх...

Ну не робіть так, прошу, я благаю.
Це ж розриває душі і серця,
Скажіть цю правду, хоч гірку та правду.
Вона буде солодша ніж брехня...

comment Коментарі (2)

а памятаєш як було колись?!
ми бігали босоніж літом під дощем
всі разом грали в піжмурки
а він ховався що і не знайдеш
як ми ходили до сусіда полуницю красти
як з тобою тікали із за останьой парти
і бігли ми у футбол з тобою грати
як ми з тобою друже дорослі стали
не встигнув я і зрозуміти
як ми вже з тобой не діти

comment Коментарі (0)

Цінуйте тих , хто вас не осудив,
Коли життя пшарпало до болю,
Хто не злякався і не залишив
сказав все буде добре
я з тобою

comment Коментарі (0)

Їй неважливо те що зовні,
Грає роль те що в душі.
Вона любить сонце й море,
Тіні міської метушні.
Коли лежиш ти на безодні
В далеких заростях глуші.
Знайде там, де не знайдуть сотні,
Почує стукіт твого серця і в імлі.
Ні не з тих вона супергероїв
Про кого фільми йдуть і книги пишуть
Та слід у серці вашому навік залишить.

З.М.

comment Коментарі (0)

Давай просто лежати й обніматись,
Ловить промінчики сонця весни
Та мріяти у все,що може статись
У все прекрасне,сповнене краси


Давай кричати,ні!Давай сміятись
Радіти щиро,як діти малі
І усміхатись,тільки усміхатись
Співать пісні веселі й забавні


Давай мовчати,разом споглядати
за небом,вкритим маревом ясним
Й за руки міцно так триматись
Дивитись в очі одне одному завжди


Давай шукати істину добра і правди
Бачити за обрієм вогні
Давай не просто бути,існувати
А жити так,як цього хочем ми

comment Коментарі (0)