RU UA

В сум′ятті лиш згадаєм про любов.
Про ту, любов.
Любов до друга.
І очі вже наповнені слізьми.
Не хочеш ти слабким здаватись?

Але ти розумієш, це одна любов,
Яку ти дійсно хочеш зберегти.
Яка не ранить,
І кинжал не кине в серце.
Яка залишиться на все життя.
Як ні, то лишиться тим огненним посланням,
Віршем, який для тебе пишу, подруго моя.

Не бійся, це одна любов, яка не ранить.
Люби, якщо боїшся вже кохать.


P.S. вірш присвячений Вишинській Оксані Петрівні, - моїй найкращій подрузі


Ну як дивитись в очі і брехати?
Ну як так можна Ви мені скажіть?
Ці золоті обіцянки давати
І просто не виконувати їх...

Ну не робіть так, прошу, я благаю.
Це ж розриває душі і серця,
Скажіть цю правду, хоч гірку та правду.
Вона буде солодша ніж брехня...

comment Коментарі (2)

а памятаєш як було колись?!
ми бігали босоніж літом під дощем
всі разом грали в піжмурки
а він ховався що і не знайдеш
як ми ходили до сусіда полуницю красти
як з тобою тікали із за останьой парти
і бігли ми у футбол з тобою грати
як ми з тобою друже дорослі стали
не встигнув я і зрозуміти
як ми вже з тобой не діти

comment Коментарі (0)


Цінуйте тих , хто вас не осудив,
Коли життя пшарпало до болю,
Хто не злякався і не залишив
сказав все буде добре
я з тобою

comment Коментарі (0)

Їй неважливо те що зовні,
Грає роль те що в душі.
Вона любить сонце й море,
Тіні міської метушні.
Коли лежиш ти на безодні
В далеких заростях глуші.
Знайде там, де не знайдуть сотні,
Почує стукіт твого серця і в імлі.
Ні не з тих вона супергероїв
Про кого фільми йдуть і книги пишуть
Та слід у серці вашому навік залишить.

З.М.

comment Коментарі (0)

Давай просто лежати й обніматись,
Ловить промінчики сонця весни
Та мріяти у все,що може статись
У все прекрасне,сповнене краси


Давай кричати,ні!Давай сміятись
Радіти щиро,як діти малі
І усміхатись,тільки усміхатись
Співать пісні веселі й забавні


Давай мовчати,разом споглядати
за небом,вкритим маревом ясним
Й за руки міцно так триматись
Дивитись в очі одне одному завжди


Давай шукати істину добра і правди
Бачити за обрієм вогні
Давай не просто бути,існувати
А жити так,як цього хочем ми

comment Коментарі (0)

Гадаєш, якщо раптом кинеш,
Я жити не зможу без тебе?
Який ти наївний, мій милий,
Я не підпущу більш до себе.
Я сильна. Ти сліз не побачиш,
Скажу, що мені це байдуже.
Коли ти спитаєш:"Пробачиш?"
Я скажу: "Звичайно, мій друже".
Твій номер не перейменую,
І в друзях ВК залишишся.
Не знатимеш, як я сумую,
І не закричу " Залишися!"
Ласкавого слова від мене
Ніколи уже не діждешся.
Ніколи тобі не всміхнуся,
Ніколи мене не торкнешся.
Зустріну - немов не помічу,
З тобою я не привітаюсь.
Не буде все так, як раніше,
Неначе нічого не сталось.
Покинеш - і другого шансу
Повір, милий мій, вже не буде.
Назавжди тебе зненавижу,
Ніколи про це не забуду.

comment Коментарі (0)

Зажурено дивлюсь у далечінь,
В очах стражденний смуток і тривога...
І лиш душі безмежна глибочінь
Веде мене стежиною до Бога...

********************************

Життя, ти пролетіло наче мить;
Прекрасна мить: коротка й незрівнянна...
Та щось в душі так болісно щемить,
Коли в безмежність кличе нас нірвана...

********************************

Цей відчай... Це розчарування...
Журбою душу замело.
Було... І вже нема кохання...
Мов цвіт весняний відцвіло...

********************************

Чимало пройдено стежин;
В житті по-різному бувало...
Та висновок зробив один:
Рідні багато - рідних мало...

********************************

comment Коментарі (0)