RU UA

З тобою братались ми дуже довго,
Ділили воду та хліб на двох,
Казав, що не зрадиш, клявся Богом,
Але ти не знаєш, що значить Бог!
Скажи, що не так, брат, чом відцурався?
Скажи, чом пішов проти мене, за що?
До мене додому із криком ввірвався,
І все святе в мить одцвіло...
Ми ж разом з тобою шли проти вітру,
При зустрічі міцно мене обнімав,
Ми ж дихали одним спільним повітрям,
А ти за спиною мене проклинав...
Ми ж пили одну спільну воду,
І їли з тобою один спільний хліб,
Один за одного стояли горою,
Один на двох ділили політ.
Що трапилось, брате, чом відцурався?
Чом із зброєй до мене прийшов?
Ти в мене стріляв і щиро сміявся,
Ти радів, коли лилась в мене кров...
Царя свого слухаєш, ідеш проти мене,
А що він тобі обіцяє, скажи?
Щастя, багатство, золоті гори напевно?
Так от: не вір подібній брехні!
Ти, брат, продався, повівся на жарти,
Кому ти віддав своє серце вогненне?
Не пробачу, і не буду чекати,
Я візьму зброю і піду проти тебе!
Як ти - так і Я, взаємність - найвище!
У мене вдома - господарка Я!
Ти мене й мою неньку так покалічив,
Що до дружби тобі нема вороття!
Постати проти царя нема духу?
Звільнити свою неньку від зла нема сил?
Пробач мене, брате, що я така сука!
Але твій святий цар - всім дебілам дебіл!!!
Ти називаєш мене по-різному, брате,
Але не я відриваю від тебе шматки.
Кричиш, що це твої землі насправді,
Ти більше ніколи так не кажи!!!
З тобою ділили ми щастя та горе,
Ти клявся мені, що не буде зрад,
А в моїй країні вже із крові - море,
Скажи, невже ти після цього брат?!!

comment Коментарі (0)

Друг сравжній
Є один
Він завжди поруч буде
і в біді він допоможе

Завжди питають
Осьтакі слова
\\\"Хто твій найкращий друг?\\\"
А я відповім а вдруг
Для мене справжній друг
Це та частиночка мене

Яку я буду бавить
З якою буду щиро плакать
І ніколи ніколи
розпускати плітки
за спинами інших людей

Хоч і віршів не добре я складаю
Але хоч щось розповідаю
Щиро і від всієй
Душі справжній друг такий має буть

comment Коментарі (0)

Усі багато друзів мають,
Але найкращий в них один.
Він завжди все про друга знає
І не покине у біді.
Він завжди скаже тепле слово,
Це буде правда, не брехня.
А ти все ж маєш вірить другу,
Бо він - це теж твоя рідня.

comment Коментарі (0)


Люди як в театрах,
Лицеміри всі.
Не знімають масок,
Навіть всвому сні.
Музикою злою -
Все чарують світ.
Навіть неважливо,
Скільки їм вже літ.
І найкращі друзі
Відвернулись всі.
Всю любов перетворили -
В спогади сумні.
Десь напевно є ще серце,
Вірне,чарівне.
І всі спогади стають веселі,
А щастя чисто золоте..

comment Коментарі (0)

Друзів я чимало маю,
Але справжніми їх неназиваю,
Бо справжній друг залишившись собою
Завжди буде з тобою.
Так буває, що нині
Не можна вірити людині.
Вижити в цім світі зумію,
Бо й сама я жити вмію,
Але завжди чикатиму на нього,
Справжнього друга цього.
Мені їх треба не багато
Лиш би одного мати...

comment Коментарі (0)

****
Скажи мені,чому живе в твоєму серці пустота?
Вона усе росте й пливе, усе навколо забира.
Самотність? Ось твоя причина?
Скажи мені,що хочеш ти?
Я стану світлом у пітьмі,
Я все зроблю тільки скажи.

Заповню твою пустоту,
Пройду крізь страх твій і пітьму,
Крізь твою душу всю і сльози,
Що линуть з серця наче роси.
Ранкові роси на весні,
Ми не залишимось одні.

Ми будем разом, я і ти.
Повір мені, я не збрешу,
Ми знайдем все, усю красу,
Що у житті буває.
Для тебе я усе зроблю,
Всі зорі запалають.

Ти посміхнешся і усе немовби заіскриться.
Усмішка добра і лице, усе буде світиться.
Не плач будь ласка не журись,
Не винесу я цього
Ти більше не один,дивись
Бо завжди я з тобою.

comment Коментарі (0)

Щось про себе...
Можливо я холодною здаюся,
Можливо і черствою, й без душі.
Коли всі інші плачуть, я сміюся
Хоча, насправді гірко і мені.

Буваю я байдужою до всього…
До сонця, неба і всього свого життя…
Буваю я частенько трішки злою…
Злою на себе за свої справжні почуття.

Мене вважають сильною, твердою…
Вбачають феміністку у мені…
«Дівчинка з характером…з залізною рукою» --
Насправді ще дитина у душі.

Ти думаєш, що ти ніщо для мене…
Що наплювати і на тебе…як й на всіх…
Гадаєш я й не згадую про тебе…
Насправді ж ти є мій солодкий гріх…

Я не показую цього тобі й нікому…
Й сама собі я в цьому ледве зізнаюсь.
Легше віддатися комусь зовсім чужому…
Тобі ж відкритися до смерті я боюсь.

Боюся що ти просто розсмієшся…
Що не повіриш у мої слова…
Що ти підеш і вже не повернешся.
Тож краще першою розвернусь й піду я.

Я знаю, що не раз ще пожалію,
Що повернутись я захочу назавжди.
Та бути щирою з тобою я не вмію,
І за цю слабкість ти мене прости…

comment Коментарі (0)

БАГРЯНИЙ вірш. ЖОВТЕНЬ

Осінній вже багряний лист
Вкрива кущі обіч дороги в ліс.
А в полі бігає руденький лис,
Шука мишей – такий у нього піст.

А я дивлюсь на скошені поля,
Й гадаю я – не доля ти моя.
Бо повернулась в другий бік Земля,
І не знайду тебе за полем я.

Пробач, та не прийду, пробач.
Стомилась я від всіх отих невдач,
Що насідають,- плач, а чи не плач.
Пробач і не шукай мене, пробач.

За горизонт палаючий дивлюсь,
Співаю, плачу, лаюся, сміюсь.
Вже не сумую, навіть не втоплюсь,
Та вже твоєї зради не боюсь.

Десь полечу за Тихий океан,
Туди, де не знайти собі обман,
Де щастя не затьмарює туман,
І де б не був таким пустим мій стан

comment Коментарі (0)