RU UA

Щось про себе...
Можливо я холодною здаюся,
Можливо і черствою, й без душі.
Коли всі інші плачуть, я сміюся
Хоча, насправді гірко і мені.

Буваю я байдужою до всього…
До сонця, неба і всього свого життя…
Буваю я частенько трішки злою…
Злою на себе за свої справжні почуття.

Мене вважають сильною, твердою…
Вбачають феміністку у мені…
«Дівчинка з характером…з залізною рукою» --
Насправді ще дитина у душі.

Ти думаєш, що ти ніщо для мене…
Що наплювати і на тебе…як й на всіх…
Гадаєш я й не згадую про тебе…
Насправді ж ти є мій солодкий гріх…

Я не показую цього тобі й нікому…
Й сама собі я в цьому ледве зізнаюсь.
Легше віддатися комусь зовсім чужому…
Тобі ж відкритися до смерті я боюсь.

Боюся що ти просто розсмієшся…
Що не повіриш у мої слова…
Що ти підеш і вже не повернешся.
Тож краще першою розвернусь й піду я.

Я знаю, що не раз ще пожалію,
Що повернутись я захочу назавжди.
Та бути щирою з тобою я не вмію,
І за цю слабкість ти мене прости…

comment Коментарі (0)

БАГРЯНИЙ вірш. ЖОВТЕНЬ

Осінній вже багряний лист
Вкрива кущі обіч дороги в ліс.
А в полі бігає руденький лис,
Шука мишей – такий у нього піст.

А я дивлюсь на скошені поля,
Й гадаю я – не доля ти моя.
Бо повернулась в другий бік Земля,
І не знайду тебе за полем я.

Пробач, та не прийду, пробач.
Стомилась я від всіх отих невдач,
Що насідають,- плач, а чи не плач.
Пробач і не шукай мене, пробач.

За горизонт палаючий дивлюсь,
Співаю, плачу, лаюся, сміюсь.
Вже не сумую, навіть не втоплюсь,
Та вже твоєї зради не боюсь.

Десь полечу за Тихий океан,
Туди, де не знайти собі обман,
Де щастя не затьмарює туман,
І де б не був таким пустим мій стан

comment Коментарі (0)

Моя душа тобі не зрозуміла
Але вона відкрита! Ось заглянь!
Повір, лише тобі її відкрила
Зізнаюсь чесно, без лишніх вагань!

Ти знаєш, так легко з тобою
Я хочу про все-все розказати
Хочу поділитися своєю журбою
І всю радість тобі віддати

Бо ти мені здаєшся щирим
За що безмежно ціную тебе
Чи буде ще хтось таким милим
Чи на правильну путь наведе?

Я знаю, ти завжди врятуєш
Завжди підкажеш як бути
На обличчі посмішку малюєш
Ні! Тебе мені вже не забути!

comment Коментарі (0)


я бачила цей світлий силует
він появився наче теплий промінь
і стало тепло.. і вже не секрет
що почуттів давно минула повінь.
лише вірші про нього наче скло
прозорі,чисті,пропускають світло.
як скоро час іде і як давно
закоханість колись принесло вітром.
щось тепле протікає по душі
і серце б'ється швидше, ніж звичайно.
він чуть рідніший, аніж разом всі,
й тому як їду то мені печально.
а він цього не знає і тому
проходить мимо, думає:"байдужа..."
а завтра руку я подам йому.
люблю його.чуть більше,аніж дуже.
і з нього приклад я беру уже
і він про це дізнається не скоро!..
цей світлий силует-мій дуг. невже?!
він не одну іще підкорить гору!!!

comment Коментарі (0)

дружба це хороша штука
і щасливий той хто її має
й тяжка між друзями розлука
це розуміє той хто щось про дружбу знає

якщо ти друзів справжніх маєш
то бережи їх всюди і завжди
бо ти і сам прекрасно знаєш
як важко їх таких знайти

але хоч важко друга щирого знайти
та все ж не опускай же руки
а краще до людей прислухайсь ти
і до когсь почуєш серця свого стуки

бо дійсно справжній друг
це не проста тобі людина
бо дійсно справжній друг
це інколи тебе частина

він завжди знає
мелодію твоєї душі
він завжди наспіває
коли забудеш ти її

він завжди буде чути
про що й для чого ти мовчиш
він завжди буде знати
чому і через кого ти не спиш

тепер ви знаєте
що думаю про друзів я
тепер ви знаєте
що з ними весело без них фігня

comment Коментарі (0)

Усміхнись...

Усміхнись, бо то не я.
Усміхнись, бо це життя.
Тут тільки радість без печалі,
Яку ти бачила в началі.
Тут вже немає тих образ -
Вони просто зникли враз.
І замість крапки буде кома,
Коли настане мить відома.
Я не сумую і не скучаю -
Адже світ немає кінця краю.
От, ми побачимося на дворі,
Де будуть усміхатись зорі.
І вже не буде слів в пусту,
А лиш мовчання в тишину.
Усміхнись, бо то не я.
Усміхнись, і у тебе з'являться крила…

comment Коментарі (0)