RU UA

Майдан - це територія свободи,
Що буде з кожним днем лише рости.
Бо не дійти з режимом цим до згоди,
Тож мусить він піти під три чорти.
Тому Майдан розширюватись буде
Й скрізь народні Ради вже прийдуть.
Та підуть вже від влади всі приблуди
Й народу керувати вже дадуть
Крим українським був сторіччя тому,
Ще козаки возили звідти сіль.
Його не можна віддати нікому,
А чорномомський здати флот в утіль.
Крим з Україною повьязан щільно,
Тож разом тільки долю нам нести.
З татарами відстоємо вже спільно
І стане вже як квітка він цвісти!
Я Патріот!
І я цим пишаюсь!
Я пишаюсь Українською нацією,
І я пишаюсь Євромайданською організацією,
Я вірю будуть в Україні ще ті часи,
Коли відступлять люті вороги,
Я вірю що кров пролита не дарма,
І через наших політиків не почнеться війна,
Я знаю,що справедливість настане ,
І Україна повстане,Сьогодні ми вже не відступим,
І будем іти до кінця,
Ми не забудемо,тих чиї колись бились серця.

comment Коментарі (0)

Вірш про маму!
Мамо моя,ти найдорожча
Любила мене у дитинстві малою
Таку не слухняну
Терпіла мене

Невдалась я в тебе,
А вдалась я в тата
Двоє з сестричкою любим тебе

Доглядала ти нас,
Годувала,навчала.
ЗА ЦЕ ВСЕ ДЯКУЄМ ТОБІ,
Бо найкраща у світі матуся у нас.


ЦЕй вірш я присвячую своїй мамі яку дуже сильно люблю)))


Крик душі
Київський майдан – це не вся країна,
Чом вирішують вони долю України?
Українці ж всі ми козацького роду,
І більше за все любимо свободу.
Західна Європа, як же вас багато!
І кожен хоче ( всі віки) від України ласий шмат урвати.
Ще й американці свого носа пхають.
Там де ви – горе, біль, розруха, люди помирають!
Президент Обама і Маккейн- сенатор звикли балом править,
Тільки ваша думка нас зовсім не цікавить.
Непотрібно нам поради давати,
Розберемось ми самі в своїй хаті.
Західна Європа, ви нас не чіпайте.
Свої руки геть від України прибирайте!
МВФ і НАТО – досить виступати.
Хто дозволив вам нами керувати ? !
Не бажаємо ми жити в Євросоюзі,
Хай їдуть до вас наші « любі друзі».
Яценюк і Юля, Ярош і Турчинов,
Їдьте на свій захід з нашої країни.
Прихопіть з собою Кличка з Тягнибоком.
Без вас в Україні враз настане спокій!
Ще Шевченко кликав: « За волю вставайте!»
З рідної землі західних чужинців геть всіх виганяйте!
А Верховна Рада – « обранці» народу.
Хто дав право вам вирішувати все без нашої згоди?!
Почніть із народом бюджет наповняти,
Віддайте туди своєї пів зарплати.
Поверніть в державу все, що ви накрали,
І не треба буде у борг гроші брати.
Може уже досить на допомогу чужинців чекати,
Чи не краще буде почати працювати? !
« Янукович винний!» в Раді всі кричали,
А де ж були всі ви, чом тоді мовчали?
Чи разом з ним народ обкрадали?
А тих депутатів, що не хочуть працювати,
Треба не словами, а грішми карати ( зарплату забрати і в бюджет віддати).
А то взяли моду: нічого не роблять –( в ігри грають, журнали читають,
Один за одного кнопки натискають, бійки учиняють),
Сидять як кліщі на тілі народу.
Наші демократи звуть себе « еліта»,
За їх поведінку соромно простим людям
Перед усім білим світом!
Таку Верховну Раду треба розігнати
І ніколи їх більше до влади не пускати.
Багачі скубуться – плачуть бідні люди.
Господі! Скажи, доки в цьому світі таке лихо буде? !
Лізуть в президенти тільки товстосуми,
Чи ж будуть у них про народ наш думи?
ЗМІ постійно брешуть, війну роздувають.
Всіх бандитів і фашистів постійно захищають.
Зробили з бандитів героїв народу,
А хто вбивав на майдані – всі кінці у воду!
Конституційні права для людей зникають по волі
Російські канали заборонити!
За лікування дітей у Криму – три роки позбавлення волі
Господі Всевишній! Я тебе благаю:
Захисти просту людину й рідну мою Україну,
Що весь вік страждають!
Браття – українці! Ми ж одна родина!
Не віддамо чужинцям і бандитам рідну Україну!

comment Коментарі (0)

Кожен день щось відбувається
Кожен день іде війна
На нас ,,брат” ,як пес кидається
І кидається ,,сестра”
Та не вмрем ми, не поляжем
Не загинемо в бою
Не подаримо ми брату
Матінку свою
Кожен день хтось помирає
На чужій, своїй землі
Братовбивство посідає
Перше місце в цій війні
-Що робити коли “брат”
на тебе іде війною?
-Не відкривати йому врат
стати щільною стіною!
І як все вже це минеться
І вже здохне те х..ло
І в нас краще заживеться
Та не стане як було
Коли всі вже зрозуміють
Задум прадідів, батьків
І змінити все зуміють
До покращених часів
Прийде день, коли в долині
Ми згадаєм ці часи
Крикнем “Слава Україні!!!”
“Героям слава!!!” відгукнеться щем душі


Україно, моя люба, я тебе кохаю
І що ранку, і що ночі в думу поринаю.
Щоб була ти дужа, сильна,
Щоб була в полі зернина,
Щоб ти квітла й зеленіла,
Щоб душі була ти мила.
Щоб вставати в мирнім ранку
Й посміхатися на ганку,
Щоб ліси мені всміхались
І привітливо вклонялись.
Щоб світило нам всім сонце
Й заглядало у віконце.
Щоб у тій країні бути,
Що ніколи не забути!

comment Коментарі (0)

Подаруй мені місячну темну
Вересневу замріяну ніч…
Спантеличену й ніжно-буремну,
У якій ми лиш вдвох - віч-на-віч…

Подаруй мені втомлену ніжність,
Блиск безумно-красивих очей…
І грудей білосніжну чарівність
З оксамитом тендітних плечей…

Подаруй мені втомлений ранок
І рожево-блакитну зорю…
Я люблю цей молочний серпанок
Й нерозбещену душу твою…

comment Коментарі (0)

За спільну ідею і гідну долю,
За те, що хотіли здобути нам волю,
А як наслідок - заплатили пролитою кров’ю,
Віддали найдорожче в нерівному бою.

© Віталій Пиріг

comment Коментарі (0)

На дворі дощ
із сумнівом дивлюсь в віконце
У серці холод у серці темнота
Лише матуся лагідно всміхнувшись
Добро пробудить у душі
веселий вітерець розвіяв хмари.
Якраве сонце в віконце посміхнулось
Весела різнобарвна райдуга тепло пробудить у серці
Насправді це лише уявлення.
А подивившись у віконце той самий дощ ті самі тужливі хмари
Ніхто ці чари не розвіє
ЛЮБОВ І ЛАСКА МАМИНА ПОВІК!







ВИБАЧТЕ

comment Коментарі (0)