RU UA

Чужий. Як відверто і як болюче
Я зовсім інші маю наміри
Волосся на підборідді досить колюче
Чомусь їй подобається що я маю бороду

Не маю я часу, лише до світанку
А далі робота, в конвертах зарплата
Сприймай як захоплення а не коханку
Тому орієнтуйся на тлі циферблату

Забудь про ці зустрічі в темних під'їздах
Про порвані ночі проведені разом
Прямує твій потяг по залізничних роз'їздах
Нагадуючи стуком нічного екстазу

comment Коментарі (0)

Блукав по вулицям міста похмурий вечір
Назустріч пролітали стурбовані люди
Ніщо не віщувало неминучої втечі
Стояли на варті столітні споруди

Засяяли зорі у водах фонтану
Замріяна пара тонула в обіймах
Ховала їх тінь у кронах каштану
І була у них ціль одинаково спільна

Пробігся по рейках веселий трамвайчик
Надівши незмінний ромбик на спину
Спішить перескочити новий майданчик
Із запахом квітів і міцного полину

Спішила містами стурбована осінь
Вдягала на груди червоне намисто
Лиш зранку з'являлася з начесами просідь
Красуючись вродою немов ненавмисно

comment Коментарі (0)

Ми втратили сприйняття світогляду
Захламлені мозку полиці
Шукаємо порозуміння і догляду
Міняються тільки на ешафоті наші лиця

Ми чекаємо що хтось вирішить наші проблеми
Дивуємося що взлетіли ціни на касі
Водночас вибудовуємо нові схеми
І мріємо зірвати куш на сірій масі

Ми граємося на почуттях людини
І з горем сприймаємо біль від зради
Тим часом із посмішкою встромляємо ніж у спину
Відвідуючи при цьому військові паради

Ми різні, водночас такі особливі
Записуємо сцени на новий проектор
Вважаємо що душі наші цнотливі
Та вщент переповнений гріховний коректор

comment Коментарі (0)

"А що чекає нас в кінці?"
Він спитав б в тебе,
Там, де гаснуть ліхтарі,
Де ви ціле - неокреме,
Та з приходом нових днів,
Де він дивиться до неба,
В його долонях цілий світ
Але знов, чомусь без тебе...

comment Коментарі (0)

Мені так хочеться дощів,
Вони пахнуть небом,
Не те щоб ми близькі,
Та їх мені так треба.
Я зловою краплі на лиці,
І знову відчую ледве-ледве,
Що в тій прозопій висоті,
Мені так хочеться до тебе...
Мені так треба цього неба

comment Коментарі (0)

Почистю я полицю із думок
Підуть всі ті що жили там донині
Відкину те на що вже вийшов срок
Змету і тих кого нема впомині

Закину в мусор тугу і печаль
Немає місця парі цій віднині
Сховаю десь подалі слово жаль
І підуть лісом хто тримав ніж в спині

Почистю список друзів і подруг
Чи тих хто так чомусь там звався
Залишу тих хто справді вірний друг
А не отой що тільки користався

Летять у вирій і ті почуття
І люди ті що собою мозг травили
Немає більше книги небуття
Не буде й тих хто були колись так милі

Помашу я рукою слову біль
Оставила вона в душі глубоку рану
Оставлю поряд тільки свою ціль
І совість трішки, тільки не всю а грами

comment Коментарі (0)

Я підійду до старого вікна,
І стану до неба дивитися:
"Може щось більше не там,
Або я не вмію молитися."

Скотись непрохана сльоза,
Омий усіх жалів порочність,
Всі "проти" замовчіть і "за",
Бо світу не потрібна точність

18.09.21

comment Коментарі (0)

Пишу тобі останнього листа
Про зустріч я давно уже не мрію
Життя без тебе наче гілочка пуста
Листя навколо але плід не зріє

Рокоче з світлом одинокий грім
Пустує небо та страшне те світло
Немає щастя і життя ніц в нім
Там смерті ритм, і там остання битва

Хворію я й на серці тім печаль
Померла вже й на зустріч та надія
Дивлюсь з дощем в синіючу я даль
Сказав би віршем, та писать не вмію

Не варто ждать на щирі почуття
Ти десь далеко в призрачній чужині
Порину я в молитві каяття
Та тільки ти не чуєш це донині

Тобою я хворію котрий рік
Та і ві сні мені ніщо не сниться
Завмерло твоє серце в ньому лід
І повна чаша гордості криниця

Лети голубко в сизі ті піски
Прокуй на вушко мої дивні мрії
Додому повернись у ці ліси
Тебе тримати більше я не смію

comment Коментарі (0)