RU UA

Вийшов вранці на луга
Зустрічати сонце вдалого дня,
І шумить березова дуга ,
Пізнавай нові знання.

Туман сірий навкруги
Простягнувся на землі,
В озерах тихі береги
Тануть від холодної зими.

І сонце визирає із-за лісу,
Вітер хмари жене.
Такій погоді собі я тішусь,
Бо таке пробуджує мене.

Іду замріяно в думках,
Що це все створено в для нас.
Сонце вище набирає мах,
Гомонить ранковий час.

Видно, як все живе,
Веде свій рух початку,
А я веду одне -
Лишить про себе згадку.

comment Коментарі (0)

Я не знаю чи бувають сни віщими
Чи існують справжні пророки
Чи стали люди злішими
Додає це питання мороки

Я не знаю що буде завтра
Чи знайдуться цілющі ліки
Я хворію тобою, це правда
І чекатиму не знаю ще скільки

Я не знаю чи ти мене любиш
І чи зможеш ти мені зрадити
Ти душу лише мою губиш
І ніхто не може завадити

Я живу тобою і мрією
Забрала ти душу і спокій
Не можливо розлучити з надією
Незважаючи на прожиті роки

Все життя промайнуло як осінь
І покрили сніги сивиною
Хто з пророків підкаже спосіб
Щоб зустрітися нам з тобою

comment Коментарі (0)

Весна прийшла!
Радість усім принесла.
Сакури розцвіли,
Сумним ходиш тільки ти!

Не сумуй но друже,
Усміхнись!
В чистеє небо
Подивись!

Якщо небо не підходить,
Заплющ но друже свої очі,
Послухай, як гуде весна,
Вслухайся в її слова...

Вона тобі шепоче,
Що скоро вмерти хоче.
Не буде її ще довгий час,
Адже нічого не безкінечне у нас.

Надіється прийти у другім році,
Але обіцяти не взмозі.

Чи встав наш друг
Після ось цих ось слів?
Відповідь скажіть мені!
Може він іще лежить,
А може, цей друг і є ти??

Цей вірш, я написала як домашнє завдання. Вчителька сказала, що краще б я просто видумала твір. Я згодна з тим, що вірш не "айсі", але, що дійсно краще б було просто списати з інтернету твір про весну? З цим я не згодна. А ви що думаєте?

comment Коментарі (0)

На дворі дощ, падають печалі.
Сірий день проходить через нас,
А життя готує нові пригодницькі далі.
Хай ніякий дощ не зупиняє вас.

Стеляться світлом сонця вогні,
Новий день нам дарує.
Ти пливеш у надійним човні,
Що прямо до цілі прямує.

Знай чекають бурхливі далі,
Набирайся сили та натхнення.
Якщо будуть спроби невдалі
Жадай це як початок здійснення!

comment Коментарі (0)

Що казати коли вже все сказано
Написані сюжетні лінії
Старі рани сіллю помазано
І болять від тієї ідилії

Що шукати коли все втрачено
Лише серце не знає спокій
По рахунках давно заплачено
Дивлюся на фото вже вкотре

Що просити знов у Всевишнього
Те що мав, давно вже втратив
Не потрібно мені мати лишнього
Та й навіщо його турбувати

Що чекати від туги самотності
Як немає в світі кохання
Тільки позив єднання й животності
Викликає вкотре зітхання

Задавити в собі всі надії
Я не звір щоб від болю завити
Запах самки поштовх до дії
Чи позов що треба ще жити

comment Коментарі (0)

Ти віриш у чудеса?
Загадковий, неймовірний,
Трішки дивний, особливий
Світ, де панує вічно весна?

Ти віриш у світ, де звірі говорять?
У світ, де немає брехні,
Де люди ніколи тебе не зрадять?
У світ, де немає війни?

Ти віриш, що можеш літати?
Кружляти у замку, в чудовом вбранні.
Ти віриш, що квітку не можеш зірвати,
Забути про табу всі земні?


Ти віриш, що можеш жити без правил
І правити замком з шоколаду?
Зробити веселку на небі з чорнил
І статую свою зі смарагду?

Ти віриш, що можна читати думки?
Можливо створити машину часу,
А також назад повертати роки?
Можливо знищити злу гримасу?

Ти віриш у світ, де всі вічно живуть?
У світ, де немає смерті,
Де люди самі обирають путь?
У світ, де всі відверті?

Ти віриш, що можеш дружити з зорею,
Що місяць - це твій брат?
Ти ніч можеш звати матусею-
Дослухатися до її порад.

Ти віриш, що можна зберігати сни?
Можливо покласти їх у скриньку,
Передивлятися їх щохвилини -
Шукати у цьому спочинку?

Ти віриш у світ, де всі завжди веселі?
Ніколи, ніхто, ніде не сумує.
Де всі завжди кружляють на караселі,
А сонечко палко у вуста цілує?

Ти віриш, що можеш створити казку?
Всі герої в ній будуть особливі,
Жоден з них не одягне маску.
Всі герої будуть щасливі!

У мене для тебе є чуйна порада:
Спробуй повірити в чудеса!
Створюй власну, особливу утопію,
Де панують лише одні дива!

comment Коментарі (2)

В світі зависло не відоме..
І зірки злякалися того!
Відтоді все таке холодне,
Бо те, торкнулось всього..

А на землі було про все відомо,
Куди пливли-літали кораблі.
Та такого ще не звідано нікому,
Бо таке вперше затемніло в висоті.

Тремтять людські тіла і душі,
І що робити ніхто не зна.
Вони ж звикли жити в русі,
А тут накрила незвідана біда!

На одиноких вулицях кружляє,
Лише тінь, що спадає з висоти.
Воно ще більші сили проявляє,
Та закриває всіх вдому за замки.

Чекають день, коли пропаде той морок
Та настане спокій як було колись.
Але з наступним новим роком
Ми такі не будемо як були колись.

comment Коментарі (1)

Тримаю в чаші крихітну свободу
І п'ю весняно-квітковий нектар.
Та не потрібно жодної нагоди,
Аби сказати, воля - цінний дар.
Ми в метушні і вдячність розгубили,
Не розуміючи, що розкіш, а що так...
Тримаю чашу у руках щосили
І грає сонце знову на вустах.
Слова тут зайві, бо стояти просто неба-
Це як ковток джерельної води!
Терпіння й оптимізм вже, як потреба...
Та все ж ми сильні, все переживемо ми!

comment Коментарі (0)