RU UA

Я не філософ, як Сковорода,
Немає в мене рифми як в Шевченка,
Але коли, болить мене душа,
Я викладаю це у своїх віршах.

Вони простенькі, з декількох рядків,
Можливо, в них зовсім не має сенсу,
Але як викладу думки десь на папір,
Душа моя на мить, та все ж воскресне...

comment Коментарі (0)

Та розквітне квітка
І знову сонце посміхнулося
В душі я українка
В Україні живу, тим я горджуся.
Як сильно подує з заходу вітер
Я згадаю, як народилась
Згадаю своє перше літо
І коли батькам усміхнулась.
Як тоді коли робила перші кроки
Була і буде батьківська любов
Як обіймали материнські руки
Які ніколи не забуду й знов.
Як чекала тепла сонця
І бігла босими ногами по траві
Як же зараз болить серце
Як згадаю всі ці події.
Як хочу на Україну повернутись
І бути хочу у своїм дворі
Так кортить до мами пригорнутись
І радіти цій порі.
Хоч зараз серце тривожно затремтить
Я все одно залишуся тут навіки
Хоч далеко я, так болить
Все одно це болить душа українки!

Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

Мрій і дивуйся
Банальний речам -
Це неймовірно круто
І забавно очам!

Не забувай про минуле,
не роби помилок,
Які робив раніше
І жалієш в пророк

Думай, в першу чергу, про себе
І не лізь в інші життя,
Ніхто тебе не приголубить,
Хіба ще можуть дати в чоло

Талант є у кожного,
Але не всі знають путь.
Ти можеш на нього встати
І не помітити його навкруги

Не бійся ризикувати-
В тебе одне життя.
Знай, коли зупинитися,
Бо можеш проіграти усе

comment Коментарі (0)

Напиши мені привіт
Я буду радий як ніколи
Цей нікотин у моїй крові
Ламає руки зводить ноги
І білі дні стають сумними
Боюсь признатися собі
Як жив раніше без надії -
Дурманить голову журба!!!

Но час міняється на краще
І вітер завітав веселий в душу
Розвіяв спогади сумні
В очах з'являється надія
Почати жити як ніколи
Іскра пробила перший промінь
І ти вже на коні як царь
Почувши запах свого трону

Ховаєш свою пристрасть й страх
Сам цього ти не помічаєш
Як став рабом у королівстві
Но вихід - шукати треба всюди
Не до всіх дверей знайдеться ключ
Тут треба бути сильним духом
Працювати над собою
І тобі точно пощастить

comment Коментарі (0)

Розправивши крила по вітру свободи,
А зась полетіти, оковані ноти.
І ніби нічого, але ти в полоні
Душа так і гине, а очі не тонуть,
Не тонуть, бо знають що важко здолати
Ті хто поборять, а ще будувати
Будувати майбутнє, дітям та внукам.
Щоб горіли зірки, а не «траса» повз вухо
Та за спільним столом всі знайомі обличчя
У думах постійно, а в житті одинично.
І дитячі малюнки можливо зігріють,
А слова і надалі, все ще не діють.

comment Коментарі (0)

Дороги наші перепліталися колись
І шли ми лісом, степом, полем
Квітки збирали для вінка
Співпали пісні наші рідні
Поки й буря та прийшла
І розлетілися дороги наші
І згадую я ті часи
Ми були друзями-братами
Ходили, їхали, летіли
Один до одного ми вгості
Та поки ти мій брате
На мене зброю ти поклав
А я моливсь просив тебе
Та тільки пострія я почув
І серце рана на віки
Та вижив я
Та спас мене Творець
І дякую Йому велике
Тепер іду я на війну
Помститись брату за колишнє
В руках моїх велика зброя
Не можу я, то брат мій
І я тепер стріляю в нього
Бо ти усьому винен
Тепер ми не вернем доріг
Які колись перепліталися...

comment Коментарі (0)

Лице, покраяне війною.
Душа, розідрана осколком.
Лиш маючи любов за зброю
Терпить щоб не завити вовком.
Одна, серед світлин і Бога.
Вона очікує, сивіючи щомить.
Бо сину на війну дорога.
І не щемить... Болить...
Вона чекатиме до смерті,
Бо хто ще вміє так чекати.
У цій воєнній круговерті.
ВОНА! Бо ЖІНКА... ВОНА! Бо МАТИ...

comment Коментарі (0)

Настане день.
Настане день і заростуть окопи,
Настане день і Бог благословить.
Затихнуть буревії і потопи,
Та зранеє серце все болить.
Хто сльози мамині осушить,
Які за сином проливає день і ніч.
Коли у снах до неї він приходить,
Тягар скорботи не спада із пліч.
Хто синові поверне тата,
Він народився, а його нема...
З сліпими вікнами стоїть біленька хата,
Ікона Божа в ній рида ридма.
І чи повернем лад і спокій в дУші,
Чи згояться розбиті кулями серця.
Чи будуть нами верховодити чинуші,
Чи злетимо у вись, чи ждать кінця...
Та вірю я, що заростуть окопи,
І сьогодення Бог благословить.
Збудуємо українські європи.
І ворога в собі зумієм розчавить.

comment Коментарі (0)