RU UA

Тільки тут Я жити зможу,
Молю тебе Я Боже...
Спаси країну ти мою,
Лиш про це, тебе прошу,
Вона ще зовсім молода,
Їй ще тільки двадцять два...
Двадцять два невинних роки,
В доброті вона жила,
І про зраду не гадала,
Все пісні вона співала,
Хороводи танцювала,
Вона зради не чекала,
Але та, прийшла...

comment Коментарі (0)

Раніше ми не мали жодних таїн;
Та вчора ти вчинив, мов супостат…
Можливо ти не Авель, брат, а Каїн ?!...
Коли підняв на брата автомат ?!...

comment Коментарі (0)

Коли ти сядеш за Різдвяний стіл,
Щоби спожити ці дари Господні,
Згадай за тих, хто в люту заметіль
Орду московську стримує на Сході...

Молись за них і їхніх матерів,
Чия кутя окроплена сльозами;
За діточок, що звуть своїх батьків
Припавши до заплаканої мами...

Проси у Бога ворога спинить
Щоб Він "Гради" замовчати змусив,
Щоб воїни відчули хоч на мить
Великий день Народження Ісуса.

comment Коментарі (0)

"Новорічне побажання"

Здоров'я, сили і любові,
Спасіння радості у Бозі
Бажаю я родині кожній.
Щоб цей Новий, який іде,
Най згоду й мир нам принесе,
Щоб ми жили у нім як краще,
Усе було в достатку й в щасті,
Не знали кривди і напасти,
І щоб долали негаразди,
В Новому році, що прийде,
Зробили крок, але вперед.
Ми можемо тільки побажати,
Щоб всі бажання і наші мрії
Були для нас не тільки мрії,
А сповнились в житті на ділі.
Багато слів, які лунають,
Про світле нам вони звіщають,
Добра і благ усім бажають.
Я хочу тільки одне просити,
Щоб хліба було всім в достатку,
Не було війн, а тільки мир,
В Новому році щастя всім!

© Віталій Пиріг
збірка віршів РЯДКИ ІЗ ЖИТТЯ 2011

comment Коментарі (0)

Так прикро, котиться країна,
А ми не знаємо – куди ?!
Блукає втомлена в руїнах
«Вікторіанської» доби…

Терпіли довго ми наруги;
Та, впевнений, не задарма…
Бо ж нонсенс – бути недолугим*–
І керувати усіма…

Бо ж парадокс – прийти до влади –
Й зробити гірше, ніж було…
«Низи» пішли на барикади
«Верхам» зажерливим на зло…

І все пішло, мов град у воду:
Осатанілі «беркутИ»
Пролили кров мого народу,
Який стогнав до хрипоти…

comment Коментарі (0)

Я б так хотів, щоби моя країна
Квітучою й щасливою була…
Щоб в Ній лунала пісня солов’їна
І, щоб Вона буяла і цвіла.

Щоб беззаконня в Ній не процвітало
Й свавілля щоб не керувало тут…
Щоб по життю в нас Щастя розквітало
Й добробут на віки проклав маршрут…

Я б так хотів, щоб нами керували
Кмітливі, мудрі сиві старики…
Щоб гетьманами у віках не стали
Бездарні й недолугі мудаки…

Щоб покидьки не рвалися до влади
І, щоб не крали з нашого стола…
Щоб не було брехні, паскудства, зради…
І, щоби віра в нації була…

Щоб судді не "іудами" ставали,
А чесними і мудрими були...
Щоб люди жили, а не виживали,
Працюючи за безцінь, як воли...

Не хочу, щоб країну обкрадали
Нікчемні депатути-віслюки...
Й щоб нас по буцегарнях не саджали
Підстаркуваті хитрі лайд...ки…

А хочу я, щоби моя країна
Квітучою й щасливою була…
Щоб в Ній лунала пісня солов’їна
І щоб Вона буяла і цвіла.


Лайд…к* - (Бездельник, лентяй, лодырь, негодный человек)

comment Коментарі (0)

По суті всі проблеми набуті ...
Війна - це як випари ртуті,
Які ведуть до агресивної люті.
А ми тут - фігури,
Якими керують вищі структури.
Єдина нація, в країні потрібна люстрація,
Ні війні непотрібного значення.

© Віталій Пиріг

comment Коментарі (0)

До двохсотріччя Т.Г.Шевчнка.

Двісті років вже минуло,
та й його немає,
але те про що писав він,
сенсу не втрачає.

Як батрачив народ бідний, 
так й тепер батрачить, 
то на пана то на “хама”
за гроші' ішачить.

Сестри юні по борделях
і тут й за кордоном,
багатіїв розважають,
в рабстві за законом.

Діти бідні, що без роду
йдуть на запчастини,
продовжують вік багатим 
лікарі щоднини.

Депутати олігархи
свій бізнес кришують
за морями, за кордоном
маєтки купують.

За кордоном свої чада 
навчають, лікують, 
а садки, лікарні й школи
тут, в нас, ліквідують.

Влада народ зневажає,
ще й в тюрми саджає, 
по фашистськи знущається,
більш того вбиває.
.
Проти власного народу,
що десь мітингує,
направляє чорне військо
хай народ катує.

А сама собі “беркутом”
навкруги закрилась
ще й тітушок у підтримку 
в Київ назвозила.

Зараз в пору його заклик
“кайдани порвіте 
та вражою злою кров’ю
землю окропіте”.

Дуже шкода, що ця влада
не любить читити
тай немає в неї часу
на це витрачати.

Якби ж наші бранці влади
цей заклик читали,
то напевно б нашу волю
так не зневажали.

Вони нібито Шевченка 
цінують, шанують
ювілей двохсотирічний 
шикарний готують.

Величезну суму коштів 
б’юджетних потратять
погуляють та й забудуть
на років ще з двадцять.

Краще булоб за ті кошти
музеї відкрити 
та Шевченківські творіння 
в книгах відновити. 

Бо чотири президенти
в вільній Україні
не лиш його не читали,
але й геть забули.

Все народне руйнували,
лиш своє творили
не до Шевченка їм було,
та літератури.

Кожен думав як маєтки
свої захистити,
та для своїх чад побільше
добра накопити.

І тому зарплати й пільги
собі встановили
непомірні до бюджету, 
де лиш одні дири.

Про народ ніхто й не дума, 
як то йому жити,
без роботи від злидення 
по світу бродити. 

Певно до нас з заповітом 
наш Кобзар звертався
щоби в його двохсотріччя
наш народ взірвався.

Та порвав оті кайдани 
владою надіті
та в сім’ї єдиній вольній 
зажив краще в світі. 14 лютого 2014 р.

comment Коментарі (0)