RU UA

Маю клопіт, закохався, молодиця гарна
Все при ній, блакитні очі, чепурна, охайна
Іі врода зводить з глузду, не знаю як жити
Як насниться серед ночі, цвях не положити
Маю клопіт і тепер постала делема
Треба до чогось прислухатись
Розума чи члена
Якщо думать головою і мізки включити
Років 20 промине що тоді робити
В дівки роки молоді вся в самому смаці
Від бедра вона як йде аж спадають тапці
Моі ж роки навпаки, волосся з сивиною
Вже потрібно готуватись до вічного покою
Якщо думати мені головой що знизу
Буде дівка зачіпати макітрою карниза
Може старчеський склероз також помагати
Як забуду що було то не дам і спати
Отже випадок важкий в мізки давить сперма
Треба мабуть пожувати заварного крема

comment Коментарі (0)

Знаєш, вірю буде ще час
Коли зустрінуться наші очі
Неважливо, профіль чи анфас
Важливо те що я цього хочу

Не важливо скільки часу мине
Ми весь біль разом подолаємо
Ми братів моїх помянем
Всіх що знаємо і можливо не знаємо

Розкуркуємо пляшку вина
І поставимо на підвіконні
Пийте браття, тільки до дна
Хоч у неба ви зараз в полоні

Попрохаю я потім в небес
Процвітання своїй Україні
Щоби було усе в нас The best
Волошкові поля й небо синє

Попрошу я у своїх братів
Дайте Ви нам своє благословіння
І не треба з тобою нам сватів
Лиш любов і господнє веління

Поведу я тебе під вінець
Небеса воз'єднають нам душі
Буде мир в нас, наступить кінець
Цій війні, в небесах і на суші

comment Коментарі (0)

Ти сказав ці болючі слова
Немов запхав мені в спину ніж...
Тебе від мене не болить голова,
А я,як на зло, зупинилася між.
Між тим,що люблЮ все ще дуже сильно,
Між тим, що могло б у нас все ше бути ,
Між тим, що не заставлю тебе насильно
Знову себе як колись полюбити
Ми так любили,ми так хотіли,
Ми так мріяли, так жили,
А ці моменти вже пролетіли
Між нами гості трави поросли.
Ти не думай,що я нав’язуюсь
Чи плачу,бо «на жалість давллю»,
Я за все тобі так віддячую,
А плачу,бо й досі тебе люблю.
Та тобі не до цього, на разі,
Пожираєш холодним поглядом,
А як же бути душевній образі,
Яка все ще болить теплим спогадом…
Пам’таю як казав навічно,
Пам'ятаю «я поганого тобі не зроблЮ»,
Ця фантазія вилилась так ритмічно
У 3 сумні слова «Я не люблю».
Та знай,що надію не вмирає
І,можливо,серце щей досі жде,
Воно занадто сильно кохає
Уже не моє,але ще таке дороге.

comment Коментарі (0)

Немає вже музи, лиш тільки зітхання
Немає віршів, де та рима остання
Немає бажання, можливо потреби
Та й справді: кому ті вірші уже треба?
Немає кому їх в житті присвятити
Кого обійнять чи міцніш притулити
Немає кому вже зізнатись в коханні
Мов вимерли всі, гордиливі ці пані
Немає кому вже прийти до палати
Лиш вдосталь подалі по світу послати
Немає кохання, забракло і часу
Згадати можливо кохання із класу?
Можливо звернуть все на зрілість статеву
Придбати віагру щоб міць мав сталеву
Чи гумову бабу насправді купити
Їй вірші писать і з нею вже жити
Не буде тоді зовсім в сексі проблеми
Та й до друзів піти питати не треба
Можна коханок на ніч приводити
Не буде резинові сльози та лити
Постала на часі досить дивна дилема
Куди корінь подіть, яка теорема?
Чи може податись у раду верховну
Щоб закони прийняти для сексу стосовно
Поділено ложе й партери на класи
Може учні сидять там? Та ні, під...си
Не путайте їх і сообщество геїв
Бо перші давно вже нас всіх ''поімєлі''
Який вибір зробить і чи варто так жити
Кого запитати у кого спросити? Чи варта уваги затронута тема
Це прості забаганки чи й справді проблема?

comment Коментарі (0)

За мотивами І. Губермана

Не даремно тонули ми в крОві,
не даремно жилИ так убого;
бо немає відваги й любові
у того, хто лишився без Бога.


За мотивами І. Губермана

Умільці виходів і входів,
прудкі, уїдливі, настирні
євреї є у усіх народів,
а у єврейського — без міри.


За мотивами І. Губермана

Потішно ми все-таки жИли:
душі чистоту поважали,
правдиво і чесно служили
брудній і брехливій державі.


За мотивами І. Губермана

Був від’їзд, як гіркий протест,
та душа відійшла в теплі.
Я тепер свій російський хрест
по єврейській несу землі.