RU UA

Край мій чудесний,
Край мій липкий.
Не завжди ти чесний,
Та більше сумний.

Відібрали села,
Зробили громади.
Називають це -
Децентралізація влади!

Кожна революція,
Хоче щось змінити.
Чиїсь галюцинації
Вирішують як жити.

І мов текло і бігло так
З історії нам відомо
Що кожна війна -
Робилась свідомо!

comment Коментарі (0)

Голови тримаєм у долонях,
Брехня по всюди, тут і там!
Тримає влада нас в полоні,
В полоні війн, хвороб і банд!

Кожен день, дають новини,
Буцімто важливі понад усе.
І ті за лічені хвилини,
Ламають в нас усе живе.

Абсурдні речі, ставлять
На перед на перший план.
Закладаючи тим в нас страх
Видно як росте паніка на очах..

comment Коментарі (0)

Ти так і не дізнаєшся ніколи,
Наскільки боляче тримати все у собі.
Ти так і не дізнаєшся ніколи,
Чому я не сказала це тоді.
Ти так і не дізнаєшся ніколи,
Кому присвячені усі мої вірші.
І тільки я і зорі будуть знати,
Що всі вони присвячені тобі ....

comment Коментарі (0)

Вдивляюсь у бездну і слухаю тишу
Лилові зірки між собою шепочуть
Розкидане між хмарами яскраве намисто
І місяць згорнувся між зорями в клубочок

Повисло над нами гнітюче мовчання
Не скласти по пазлах розкидане лєго
Лиш часом між штормами чути зітхання
А більше бурчить знахабніле вже его

Змінилось життя, помінялися люди
Нависли мов хмари софіти
Шукав я тебе досить довго повсюди
Та канула ти листях літа

Не буде минулого, нема воротення
Згубили ми іскру душевну
Доїло до крихти нас сіре будення
Здалися вже порвані нерви

Прощай вже минуле, нам вже не з тобою
Іти по облізлих проспектах
Чекає багато мене вже нового
Міняю в житті своїм вектри

comment Коментарі (0)

Не вір слова вони такі страшні,
Не вір словам вони такі мінливі ,
Ти просто тонеш у людській брехні
І впевнений ,що ці слова правдиві.
А все заради вигоди….. Еге ж ,
нічого просто так у світі не буває,
Ти справді довіряєш,але все ж….
Буває так,що просто забуває…
Так,забуває, просто забува,,
А може ти сама придумала усе…
Такі хороші були всі слова,
А залишились спогади і місце… вже пусте
Чомусь так смішно, і водночас страшно
Все трішки важче я зітхаю,
Він залишив це так невчасно
І якогось не до мого «я скучаю».
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі миттєві…
Ти так потрібен був мені ,
А зараз ці слова вже не суттєві.
На жаль….на жаль усе закінчилось між нами ,
І ти казав ,що варто закінчити,
Тебе не хвилювало де я саме
А я в той час вже не хотіла жити…
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі жорстокі,
Ех,люди,люди,але ви дурні
Коли не бачите ці перші кроки.

comment Коментарі (0)

Ходила в гості пити молоко
Сміливо прямо до порогу
Колючим прибігала колобком
Примітивши до нас дорогу.

Із лісу їжачиха заблукала
Та прижилася у садочку,
Їжача доленько спіткала
Ховатись літом в холодочку.

Вона сама завжди приходила
Привикли бачити під вечір,
Пізніше їжачат приводила
Такі, як будячки малечі.

Під осінь опустилися тумани,
Десь ділись їжачки та мати,
З"явились, мабуть, свої плани,
Конячку всі пішли шукати.


Не забувай мене ,не забувай,
Ми ще колись зустрінемось з тобою...
Ти просто на життя собі запам'ятай
Як замінив мене мінливою юрбою.
Ти не жени той час та рік
Та не гонись за тим чого не стало ,
Ти ж не забудеш це все повік ,
Коли одне з сердець любити перестало.
Ти не дивись назад ,іди вперед,
Та знай ,що все ще буде,все ще буде
Ти думав,що життя-солодкий мед ?
А виявилось,що гірка простуда.
Та жаль ,що ліків не придумали іще,
Щоб замінити всю цю біль не сміх
Ти запитаєш:"Ну і що тепер ?",
А я скажу :"Змінити б кожен міг".
Не забувай мене ,не забувай...
Ми ще колись зустрінемось з тобою ,
Ти просто пам'ятай,ти пам'ятай ,
Що твої руки й досі пахнуть мною.
Вони ще не забули до тепер
Ті всі обійми ,запах той чарівний,
Але вже від сьогодні від тепер...
Як і хотів,мій рідний,ти вже вільний.

comment Коментарі (2)

І знову поміж нами відстань і стіни
У вимірі тисячі кілометрів
Як задовбали ці вибрані зміни
Життєві вузли і проекти

Життєва наука по ходу стібає
Капризна мов дівка вродлива
То планку завдань що є сил підіймає
То ходить мов пава цнотлива

Закинуло знову нас в лоно природи
Оазис краси і проспекти
Зриває вже дах від прогнозу погоди
Випромінювання тіл наших спектри

По ходу життя як цимбали вібрує
Довбає щосили по нервах
Єдине що ліжко без тебе пустує
Мабуть вже є вибрана жертва

Порину у світі Морфею старого
Погрязну у снах із розпусти
Пізнаю можливо чогось ще нового
Торкнусь силіконові бюсти

comment Коментарі (0)