RU UA

Мені бузок дитинством пахне
Щасливим, щирим , дорогим...
Там мати гарна і співає,
І батька бачу молодим.

Там друзі, я , брати, сестричка,
Черешні , вечори, хрущі.
Корови ,гуси, пухлі личка
Й бузку духмяного кущі.

З якою вірою ми їли
"Щасливі" парні квіточки.
Секрет на вухо шепотіли
Й писали в зошит палички...

Моє дитинство...Мов картина
Встає щоразу, як вдихну
Солодкий, свіжий й дуже ніжний
Цей запах дикого бузку.


Прості речі: будинок, паркан з газоном,
на сніданок, зелений чай і салат з авокадо.
Над моєю головою небо чисте і бездоне
і сонце, якому я безперечно радий,
його світло пахне, ніби апельсин,
сліпить мої очі свіжим соком з помаранчів,
істине щастя, це коли мій син
їздить зі мною на конях по ранчо.
Моя дружина гутує мафіни і яєчню з беконом
і її волосся розтікається по плечах, немов той мед
я можу сказати впевнено і залізнобетоно,
що не продам це ні за який коштовний придмет
спокій поруч з нею і простими речами:
книги і годинник, що рахує час в кабінеті
Я дякую Богу, що навчився помічати
кожну сикунду радості на своїй планеті.

0 comment Коментарі (0)

Зійти з розуму можна і незастрахуєшся,
Живеш собі, їсиш, гартуєшся,
Мислити, як говорити, що писати,
З ким спілкуватися, спостерігати...
Бути уважним, навченим,
До дисципліни, причевним,
Знати, як правильно поводитись,
На пастки, невестись...
Розуміти, що, як і до чого,
Вміти розкрити, заглибитись, обов'язково,
Неспішити, хитрим бути,
Здраво мислить, незабути...
Непридумувать лишні справи, завдання,
Відзиватись, на прохання,
Бути ввічливим, без гордості,
В спокої, небесній чистоті, покірності...


Наша добра, справедлива,
Сама красива і мила,
Як білочка, всюди встигає,
Ворогів немає і незнає...
Навіть, як зла їй хтось бажає,
Ще більше його любить, поважає,
Нінакого зла нетримає,
З усмішкою усіх, вітає...
Бабуся вже старенька, прагне допомоги,
Розради, щирої розмови,
За худобою їй треба доглядати,
Всіх любити, про всіх пам'ятати...
Невідомо, скільки задишилось прожити,
Побільше подаруночків, зробити,
Бабуся наша рідна, дорога,
Нехай дорога твоя буде легка і проста...


Себе любити, себе спасати,
Вміти постояти, в морду дати,
Крутувати, двіжувати,
Свої фрази, понти гнати...
Свою думку вміти відстояти,
Шанувати, себе захищати,
На всіх ворогів, плювати,
Комусь патлюки, пвидирати...
Все з мудрістю великою, робити,
Недавати комусь гнобити,
Несперечатися, небити,
Про себе, краще залишити, гнити...
Знати собі ціну,
Віру мати одну,
Неопозоритися, як клоуниха,
Невестися, грубо, як чортиха...
Коли хтось навіть провокує,
Недоліки спеціально шукає,
Щоб в поганому світлі виставить,
І в саме раниме місце, вистрілить...
Все в рамках, вчать нас, має бути,
Щоб палку неперегнути,
Та й нащо мститися, ітак вернеться,
Біда якась і тих, торкнеться...
Нетребувати, особливої уваги,
Любові всім і наснаги,
За ближнього уміти захиститися,
Любити, працювати, вчитися...