RU UA

- Що хочу те й роблю, - кричала Маша,
Бешкетниця, вреднюлька, наша,
Ще й зуби шкірить, затискає,
Погрожує, б'ється, кусає...
- Моє життя, нелізьте, - сказала Маша грозно,
Вже дівчина доросла, сильна,
Оглянулась, добавивши сльозно,
- Лишіть в покої, я людина вільна...
По совісті, по свому розуму жити,
Як серце відчуває, так робити,
Незвертати уваги, неслухати,
Що, як, коли і де, раз і назавжди комусь, втюхати...
Хто Машку буде чіпати, дурниці якісь казати,
Того, занадто умного, требуде наказати,
Недоводьте краще, до гріха,
Бо буде ваша мордочка, червона синява...
Ага

comment Коментарі (0)

За справедливість, за мир, смиріння,
За вищу освіту, професійне вміння,
Один за всіх і всі за одного,
Щоб сонечко світило і життя, гуло...
#*%&₴+-

comment Коментарі (0)

Правильний, ходив, усіх повчав,
Сварив, шукав помилки і переправляв,
Привітна, щира, добра пані, всіх жаліла, пригортала,
Потім жостоко й безпощадно, обсуждала, слухи розпускала...
Законники, холодні і черстві,
Під каблуком, дорослі і малі,
Господствує брат старший над молодшими,
Знущаються сильніші над слабшими...
Кожен думає про себе, загрібає,
Іншого небачить, не співчуває,
Не чує, як хтось просить допомоги,
Як помирає від хвороби і знемоги...
Єхидні і лукаві плани, промишляє,
Ні краплі людяності, совісті, немає,
Брехливо в очі дивиться, нечервоніє,
Про когось пікліваться, доглядать, невміє...
Винить в проблемах всіх і все,
І виправдовує лишень себе,
Використовує, безумствує, плюється,
Завідує, п'янствує, б'ється...
Кінець...

comment Коментарі (0)

Мовчати,
Нікого нечіпати,
Розслабитись, неговорити,
Корисне щось робити...
Терпінням, спасати душі,
Від злого, далеко втікати,
Смакувати, корисні суші,
Друзів щирих, вірних мати...
Мовчання, воно, як золото,
Колоситься в полі, жито,
Мовчання, повільно вбиває,
Дитина з дому втікає...
Філософи, вчителі, мудреці,
Сиділи на лавці старенькій старці,
Про все на світі, розмовляли,
Дітей малесеньких, повчали...
Мовчала, молода красуня,
Схиливши голову, Настуня,
І так, у відповідь, сказала,
Від щастя, кізонькою поскакала...

comment Коментарі (0)

Ти помовчи, не говори про свої почуття
Ти знаєш, як важко ти коли ти втрачаєш
Як сильно відчуваю твоє серцебиття
Без розуму від щастя, знов помиляюсь.

Та годі, та досить, це знов повторюється
Нічого не допоможе, навіть простими словами
Цю біль не залікуєш, вона досі гоїться
Знай, не можна розкидатися почуттями.

Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

Навчись відпускати, легше стане жити
Ти зрозумієш все, коли відпустиш
Зрозумієш, як стало простіше усвідомлювати
За те знаєш,що таке коли любиш.
Іноді навіть дружба не врятує
Вона не варто того всього
Навіть на прощання нехай не цілує
Ще більше болю, стає знову.
Та все таки навчись ти відпускати
Адже це спростить тобі життя
Ти зможеш вільно знов починати кохати
Ти можеш мати зовсім нові почуття.


Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

Яким б не було твоє життя
Дивись на нього ти простіше
З'являють нові люди, нові почуття
І все стане досить яскравіше.
Не сиди мовчки без діла
Рухайся! Йди вперед! Сміливіше
Роби, все що так колись хотіла
І все знову стане як раніше.
Обернись навколо, це нове життя
Змінись, якби не хотілось
Візьми себе в руки, і йди в майбуття
І тоді зрозумієш, як ти змінилась.
Забудь минуле, йди все вище, наверх
Відкриються ворота, почнеться все з нового листа
Побачиш багато кроків щастя, кохання поверх
Адже знай, у кожного своя історія життя.

Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

Давай згадаємо минуле?
Давай повернемось назад?
Двадцять років тому, пам'ятаєш?
Ти пішов,й нічого не сказав
Не буду говорити про кохання...
Його все одно ж то не було..
Покинув ти дружину? Добре.
Ти все одно до неї був холодний.
Давай згадаємо маленьку ляльку,
Якій всього тоді було три рочки.
То ж дитя твоє ти пам'ятаєш?
Маленька копія твоя,
Але ж ти все одно пішов,забувши про свою малечу..
Хоч так ти був потрібен їй.
Потрібен був їй справжній татко...
А ти телефонував всього лиш раз на рік,
Ти приїжав всього на п'ять хвилин...
Відкуповувався подарунками,якій їй були не потрібні.
Вона ж так хотіла,щоб ти просто поруч був.
Роки йшли, і донька твоя дорослою вже стала.
Вона тобі тепер телефонувала,
А ти для неї й часу не міг знайти ...
Ти давав дитині марні обіцянки.
Ти знов і знов обдурював її.
То скажи мені тепер,навіщо ж ти створив сім'ю?
Коли був не готовий?
Навіщо ж ти дитині дав життя?
Коли так просто ти її покинув...
Я так тобі скажу:
Ти ж зрадив найцінніше, що є у цілім світі...
Любов свого дитяти...
Не зміг,ну не зміг ти стати справжнім батьком.

comment Коментарі (0)