RU UA

Куди поділись всі зірки з небес?
Можливо, заховались від людей?
Чи може хто-небудь їх вкрав,
І нагло, підло від нас відібрав!
А можливо, ми це заслужили...
Своїми вчинками зіркам поганоє робили.
Надіючись, що ніхто про вчинок не узнає:
Ми далі і далі, в брехню залізали...
Але ні, зірки все знають,
Вони все бачили, і неодмінно розкажуть!
Тоді вже нікуди тікати,
Тому що правді вийде тебе наздогнати!
Ти б краще не тікав,
А зупинився, і подумав:
Чи варта брехня твоєї чистоти,
Чи є сенс далі в пітьму лізти?

comment Коментарі (0)

Куди іти.Й на що чекати.
Що нас манить у вихрі змін.
Чому так важко подолати цей теплий сон.
Цей вимір мрій.
Чому душа невпинно б’ється у цьому хорі самоти.
Як важко там іще прийдеться,
як легко доти не дійти.
Коли пройде цей страх первинний.
Коли зірки нам скажуть хто є хто.
Тоді дзвіниці спів покірний
замкне це коло в точці ноль.

comment Коментарі (0)

В житті бувають перемоги та невдачі
Готуйся отримати від нього здачі
Скаже хтось - не підіймайся, невдаха
Коли ти впадеш від важкого тягаря
Друзі та кохані розчарують не раз
Хтось проститься і скаже без образ
Скрута та голод може зустріти тебе
Засніжені гори та бурхливе море
Тисячу миль ти пройдеш один
І на роздоріжжі поміж просторих долин
Треба обрати єдино вірний шлях
Щоб наче рицар в осяяних латах
Завершив свій споконвічний подвиг
Втративши все і зробивши останній подих

comment Коментарі (0)

А ти, іди

А ти , іди ,не сумнівайся

Іди , не повертайся ,

не розвертайся , іди

іди туди , де серце тягне

де зорі ясні , де мати , батько і сеcтра

А ти , не йди , біжи

Через проблеми , прозорі перешкоди

Через біду , чуму , зітхання

Через життя , його страждання

Через смерть , її упокояння

Ти все це проживеш , пройдеш

І все це ти іще згадаєш

І все ж таки дійдеш

Дійдеш , не згадаєш :

Звідки ти ішов ?

Куди ішов ?

Навіщо ?...

comment Коментарі (0)

А я хотів би вітором стати,
Летіти швидко в небеса.
І з висоти, дивитись довго,
Яка чудова в нас земля.

Як розтають сніги весною,
Тече джерельная вода.
Як журавлі, летять з журбою,
Що вже не те у нас життя.

Як аромат квіток, весною,
Розлився нині у садах.
Як солов'ї дзвінкоголосі,
Народ наш славлять у піснях.

Що наш народ, навіки вільний,
Він вільно творить у житті.
На нашій Славній Україн,
На молодій нашій землі.

І ще десятки, сотні літ,
Ми не здамося у боях.
І ще напишуть наші внуки,
Про Україну у віршах.

comment Коментарі (0)

Гарний урок
Дзвінок задзвенів
Та зараз урок про школу
Та ще про доброту
Іде дощ
Коли він Закінчится?
Дзвінок продзвенів
І ми ідемо до дому

comment Коментарі (0)

Ви скажите, що я жартую,
Ви скажите, що я черства,
Та зрозумійте ви й мене - невільну,
Що я в полоні свого ж майбуття.
Я би хотіла вільнішою стати,
І білі, чисті крила знов дістати:
І відлетіти туди- в небеса.
Так, це щира правда - я стала фальшива,
неадикватна , зла і молода...
Та зрозумійте - не одна я в цьому винна,
тут винен світ, що недавав мені життя!
Хтось по дорозі йде щасливий.
Когось чекає вдома вся сім'я.
Хтось жити хоче, просить про здоровя,
а в мене думка:" Як піти з життя?".
Звісно, я ще замаленька,
щоб думати про різну маячню.
Але наскільки світ жорстокий ,
що наші люди йдуть в дорогу з милом і шнурком.
Багато хто читав мені моралі,
про різні речі, й як прожить життя...
Я скажу чесно, марні ці розмови,
що не дійдуть до мого почуття.
Шановні мої, я не є святая,
і виправдовувати себе я не бажаю,
та пошкодуйте, не мене ,а тих дітей,
які чужую тітку , назавають-"мама"...
Я бачу все, хоч часто я мовчу...!
Чому мовчу? Бо вірю , що не довго,
ще буде злість на цій землі,
і фальш за спиною, у всього нашого народу!
Бажаю вам одного, люди добрі:
Не продавайте душу сатані!
Живіть ви так, не бравши приклад з друга,
бо він не завжди є ваший фанат...
І ще також хочу додати,-
бійтеся зради, фальші і брехні,
бо ці гріхи не завжди тягнуть в небо,
а ще простіше- впустять до землі.
Також любіть не тільки своїх,
вони і так уже щасливі ,-
бо у них є ви!
Любіть ви того ворога невпинно,
який спокою незна на землі.
Чаруйте, кохайтесь, прощайте-
це так прекрасно- з цього майбуття!
І ще одне, не забувайте друга, який за вас віддав би пів життя!

comment Коментарі (0)

Кажуть, що життя - не поле перейти.
Мені ж цими стежками треба довго йти.
Бувало сумно, хоча, треба сміяться,
Бувало всяке, хоч мені лиш вісімнадцять.

Життя важке, хоча і того варте.
І починати завжди треба з старту.
Життя - воно завжди смугасте,
І завжди має ту "погану" карту.

Що буде ще з тобою, тільки доля знає
І у потрібний час вона завжди чекає,
Коли тобі погано - нанесе удар.
Хоча в душі і так багато чвар.

Життя кидає нас то в жар, то в холод.
Часто відчуваючи життєвий голод
Здається, не живеш ти, а існуєш.
І скільки ж часу ти тоді марнуєш?

Життя пограло почуттями добре,
І доля, як за’вжди вчасно розбере.
А стоячи тоді на роздоріжжі,
Не знаю куди дітись, ось і все.

Життя навчило, хоч не довгі ро’ки,
Що все треба шукать свої дороги.
І хто б не наставляв мені в дорозі роги,
Треба ламати все, і бити всі пороги.

Не все погано, є й такі моменти,
Коли від радості верти’ться голова.
І це ж такі чудові аргументи,
Щоб жити далі. Розуміти, що жива.

Живім на повну, годі сумувати,
Бо треба жити, а не існувати,
Треба радіти і завжди сміяться,
Бо нам усім всього лиш вісімнадцять!

comment Коментарі (0)