RU UA

Дві душі


Давай гулятимемо разом, у золотому падолисті.
Та помилуємось калиною в осінньому намисті.
Повіє вітер легкою журбою.
А ми гуляти будемо за руки взявшись з тобою.

Пожовкле листя під ногами шелестіло.
Журливу повість розповіло..
Про дві душі, їм разом бути не судилось.
Та йти до мрії не втомились.


Ці дві душі співали у неволі.
І проявляли почуття на противагу долі.
На самоті цінується хвилина кожна.
Жаданні зустрічі наперекір « не можна».

І ніжні погляди на перекір «не треба».
Почути голос – це вже потреба.
Шматочками щастя збирають,
Коли бачаться і розмовляють.

Так тихо листя шепотіло.
Який кінець? – не відповіло.
А ми мовчали, не знаючи як діяти.
Змінить історію чи далі мріяти…

comment Коментарі (0)

Веселка
Усе на світі має барви,
Як кожна радуги дуга,
А ми живем й не помічаєм
Ці веселкові кольора.

Ми день за днем кудись спішим,
Не помічаючи навколо
Природи ніжний тихий дзвін,
Нам якось байдуже до всього...

Не помічаємо людей,
Які щось хочуть нам сказати.
Ми бачим тільки ніч та день
І радість можем лиш вдавати.

Ми забуваємо слова.
Слова – ці щирі обіцянки!
Ми навіть хочем бути кимсь,
А треба бути просто справжнім.

Весь світ втрачає кольори,
А людям байдуже до цього.
Ви в повсякденній метушні
Не бачите всього живого!

Ще нам не пізно все змінить.
Ще нам не пізно! Схаменіться!
Робіть як серце вам велить
Робіть – і кольори вернуться!

Шабас Михайло (2012)

comment Коментарі (0)

Мить

Примарний світ вирує і гримить,
Плека свою неправду і неволю.
Лиш є у нім одна-єдина мить –
Її впізнавши, ти пізнаєш долю.

Це мить поміж майбутнім і минулим.
Збагнути важко розумом заснулим:
Оце ж і є найважливіша мить!
Це – зараз, тут – життя, і в ньому треба жить!


Не тримай в собі образи..
А пускай на волю їх!
Як голуб в клітці не тримає
В собі пташиний той політ..
Він пам'ятає звідки родом!
Він знає,хто такий він є!
Так само ти,ділися болем..
Бо стане гірко на усе!...

comment Коментарі (0)

****
Не склалося писать,
Як був вогонь гарячим.
А зараз охолов
І погустішав дим,
І з яблунь цвіт зійшов,
І став я майже зрячим.
Та як не мрій,
Не станеш молодим.

Життя прожив -- ніяк,
Та не картаю долю.
Не легшає від сліз,
Даремне каяття...
Хто легко вгору ліз
Без сумніву і болю,
Той ще до смерті вмре
В болоті забуття.


Навряд життя колись та й поверне
Ті розмаїті щастя візерунки…
Де хвилі моря пестили мене,
Немов твої ласкаві поцілунки…

Я ніс тебе в чуттєвий океан...
Сором'язливу юну ніжну бранку…
Ласкаво обіймав тендітний стан,
Прекрасний, наче море спозаранку.

Безумна ніч... Крутилась голова
Від безсоромних ніжних поцілунків…
А ти руками вічність обвила
Й вустами малювала візерунки…

Навряд життя нам знову поверне
Ті ніжні сни в ранковому тумані…
Де хвилі ніжно пестили мене
І цілували, наче ти… в останнє…

comment Коментарі (0)

Життя – картина, ти – її творець…
Пиши старанно, без помарок,
Щоб все не починати нанівець,
Чи залишити лише згарок

Пиши картину не опустивши рук
Які би доля не вписала б коректури,
Бо щастя не бува без мук,
І кожен день проходиш крізь тортури

Спіши писати цю картину знов
Бо час свої наставить плями
Їх може змити лиш любов
Уже розпродана за гроші нами

Що за картина – не купиш, не продаж?!
Творіння без призначеної мрії
Чи це лише простий колаж,
Який не виправдав надії?!

Буває так, що сил на труд уже немає
Немає ані сміху, ані сліз
Та все погане все-таки минає,
Але лишається духовний дальтонізм

Коли людина бачить лиш погане,
Коли їй до душі лиш зло,
Коли навколо все омана,
Та інше не потрібне барахло

Кожна написана помилка,
Це не очікуваний крок до змін,
Від долі щойно прийнята посилка
Що там сад, чи поле мін?

Це твій шанс, подарунок долі
Тобі лишається його лиш розгорнуть
Та це завжди робити слід поволі
Роблячи вчинок розуміти суть,

А суть у тому, що її немає
Як і немає смаку у води
Кожна людина власно вибирає
Тверезий вихід із біди

Дальтоніку в помилці кожному
Дано розгледіти лиш чорну пляму,
Натомість духом сильному –
Шедевром впевнено назвати цю оману!

comment Коментарі (0)

Важкість дум суворих наповнила мене.
Така мрійливість , нездійсненість
Спроможна знищити себе ,
Як звичайність та буденність.

Підступна кмітливість.Правда без правди.
Втома розуму бридка,
Огидна ; і вади,і вади ,
Та думка довга - говірка.

Примхливість тіла. Розпечене бажання.
У всьому воля небесна:
Чи вічність страждання ,
Чи радість чудесна .

comment Коментарі (0)