RU UA

По тріщинах небес пішли удари грому,
До спраглої самотністю землі.
Стартують мрії з тихого аеродрому,
Покинувши протоптані щаблі.
І заклик жити розтинає тишу
І я з колін спинаюсь догори.
І вітер змін уже колише душу,
Дивись в своїх тривогах не згори!
Я ще навчусь щаслива бути,
Свої печалі я тобі прощу.
І всі незгоди дам забути,
І руки стомлено не опущу.
Безглузда ця війна уже втомила,
Складемо зброю, зложим крила,
Підпишем мир, достатньо ран,
Нехай любові змиє океан.
Чи дійсність це була чи просто сон,
Свободою просочений озон...

comment Коментарі (0)

Заколише верба свої мертві віти,
Відлік стомлено спинить час.
Стільки смутку, що й нікуди діти,
Стільки тиші, а в ній обрАз.
Понесуть мене темні води
І омиють холодну печаль.
Я співатиму гімни й оди,
А вода тихо змиє жаль.
Змиє кривди і змиє горе,
Стане серце чистим листом.
По коліна знов буде море,
А погане все стане сном.
Я візьму акварель у руки,
Лиш яскраві барви довкола,
І слідів не залишу від муки,
По воді підуть райдужні кола...

comment Коментарі (0)

Все частіше задумовуєся що життя минає
Що далі? Можливо і вічність
Здебільшого тягарем своїм підминає
Бадьорить як мураха у січні

Кидаючи погляд на своє минуле
Взагалі ти часом херієш
Не те щоб погано чи частково забуле
Все просто, буває хворієш

Життя пролітає порізане ранами
Чи тліє як фільтр сигарети
Кохання свого ми стаємо наркоманами
Навкруги всі знавці і естети

Чи й справді талановиті не бувають щасливими
Хоч справді багато проблемних
Топлять будення в оковитої зливами
Під гнітом життя днів буремних

Зникаючи інколи із країв географії
Нас знаходять між світом і часом
Замолюєм гріх у церковних парафіях
Усіляким зручним для нас засобом

comment Коментарі (0)

І як по-різному складається життя
Тут кома, крапка і чиїсь адреси
Суцільна путанита - записник буття
А де твої сліди? Підйоми, коми, креси?

Сьогодні думка - завтра мрія, казка
Сьогодні слово - завтра безліч справ
Виконуючи щось обов'язкове
Ми забуваємо про цілу купу втрат

Бувало й краще... Звісно, що бувало
Бувало й гірше, та куди про це?
Незадоволені, скликаємо конгреси
Забувши, що у нас вже є

Світ ділиться на за і проти
Ти , або тут, або тебе нема
Закони не диктують ноти
Вони забули вже й слова...

comment Коментарі (0)

Хто як не друг,
Тобі допоможе
Хто як не він розсмішити може?
Цінуй дружбу, вона лиш одна
Втратиш її втече як вода
Ми інколи не задумуємося як це дружити?
Розуміти людину, знати, жаліти....
Хотілось щоб дружба вічно тривала...
Але це, вода що помалу стікала....

comment Коментарі (0)

Світ в порядку. З людьми щось не те.
Відгадайте цю міні-загадку
Питання ж то ніби просте...
Та сенс не простий...Я погоджусь,якшо хтось отак відповість..
усі ж звертають на гордість.
та що скажуть інші....повір...Насправді це все неважливо,
Та світ зараз дивний і люд
Коли ти чекаєш на диво - тебе просто так обмануть.
Така от буденність...І справді...
Все просто тільки здається .
Якщо по секрету,по правді ,
То кожний із нас продається.
І справа не в світі... і виховання тут ні до чого,
Справа у тому:"А що в голові?".
Коли ти показуєш з себе крутого,
А руки насправді твої у крові...
Коли ти говориш,що люди хороші,
Що любиш дітей і хочеш сім'ю,
Насправді ти маєш такі тяжкі ноші...
Коли кричиш жінці:"Тебе я уб'ю ".
Світ в порядку...З людьми щось не те
І справді слова ці правдиві....
Хоча всі ми люди ....проте...
ми часом занадто шкідливі.
Світ в порядку ,
З людьми щось не те....
Не відгадати, на жаль, цю загадку,
Хоча і питання просте.
Це просто буденність,це просто буття ,
Це просто так складно дається життя.

comment Коментарі (2)

Страх. Страх перед чим?
Ми боїмось людей самих собі подібних.
Чужих людей прохожих,
яких побачим раз і більше не побачим.
Ми боїмося думи в голос закричати.
А ось чому так, ти себе спитать не хочеш?
За комплекси які нам дали за життя.
Чи за журбу яка у світі всім дана.
Ти хочеш взяти все і кинуть в прірву!
Не можеш ти її знайти?!
-То викинь в небо!
-Не долетить!
-Тоді у море синє і бездоне!
-Не можу я не можу щось тримає!.
Тримає страх, ось з ним ти і борись

comment Коментарі (0)

Пішло,поїхало - це точно
Яскравий дим, у небесах
Пухнасті квіти пролітають
Ліхтарик гасне мимо вас
А ти думаєш о забаві

Но час тече, немов ріка
Позаду вже, твої двадцять років
А ти літаєш в небесах
І думаєш, часу ще багато
І встигнеш ще зробити все

І день за днем пролітає швидко
А ти відкладаєш усе на завтра
І граєш в ігри - на життя і на смерть
Чекаєш поки вітамінка впадет з неба
І змінить усе твоє життя на краще

Таке реально тільки в сні
Якщо ти зараз не почнеш з початку
То над тобою заволодіє лінь
І все будеш венити зорі
Що дали долю не легку тобі

Вибір за тобою друже!
Винуваті будуть всі крім тебе!
Чи скажеш "стоп", життя - це рай
Підкинь копійку, прямо зараз
І почни робити те, що не почав вчора

comment Коментарі (0)