RU UA

Мені страшно.
Що я не досягну того, що хочу.
Що ніколи не відчую того солодкого присмаку перемоги.
Над собою.
Над обставинами.
Мені страшно.
Що хтось буде кращим ніж я.
Що я не знайду як побороти.
Свої страхи.
Свої негативні установки.
Мені страшно.
Що це взагалі виникає в моїй голові.

але це н о р м а л ь н о !

Бо це моє життя.
І я маю пережити ці емоції.
Але ніколи

н е з д а в а т и с ь !

comment Коментарі (0)

Ми такі , які є!
Нам не треба боротися з собою, щоб стати кращими.
Нам треба боротися зі звичками, які стали вже частиною нас.
Боротись з нашими страхами та сумнівами.
Боротись.
І вперто йти вперед.
Не дивлячись ні на кого.

Бо ми є
справжніми.
І такими рідними та близькими для себе.
Ми відчуваємо.
Ми знаємо.
Що нам потрібно саме в цей момент.
Залишається просто жити.
Жити так, як можете тільки ви.

comment Коментарі (0)

Життя летить...
Який ж не впинний час...
Ніщо не вічне-
По-правді й без образ.

А іноді буває,
Ти йдеш й криш -
"Постій, їх так не вистачає,
О, часе, будь добріш..."

І тих кого не має
Ти згадуєш щомить.
І під дощем ридаєш,
А він собі летить...

А іноді буває,
Що серце защемить
Знов сльози ти ковтаєш,
А він собі летить...

comment Коментарі (0)

Ми створені для польотів
Чому ж не ширяєш ти?
Чому ти не віриш більше?
Ти ж зможеш усе пройти

Зупинись, подивися угору
Над тобою небесна блакить
Під ногами земля сувора
І життя постійно спішить

Ти зламався? Це все, що ти можеш?
Ні, не вірю я в щось отаке
Ти звичайний? Невже? Озирнися
Тут не має також "митця"

Тому, достатньо скиглити
Зберися, твій час прийшов!
Іди і доведи всім філософам
"Я зміг, я все пройшов"

comment Коментарі (1)

Я-просто людина
Я не геній і не фаворит.
Я звичайна, я просто людина,
Що іде, і її не зупинить.

Можливо я нуль і ніхто,
Але все попереду
І я буду творити.
Я всі перешкоди пройду
Незламно, достойно, що б жити.

Я зможу, навчусь, я прийду,
Мети я дістанусь, все зможу скорити.
Я сильна, я просто живу
Й роблю це, для того що б жити)

comment Коментарі (0)

Мріяв він про неі, як колись
Прокидавсь він з нею до світанку
Подумки писав він знову лист
Розривав він серце до останку

Мріяв він про неі як колись
Ніби не було тієі ночі
Що звела іх разом, як колись
Вітерець із сутінків шепоче

Підіймав свій погляд догори
І думки заполоняли мріі
Погляд випромінював той крик
Що згорав під сонцем без надіі

Все було як вперше, як колись
Вітер про любов свою шепоче
Руки немов зміями сплелись
Час лиш зупинитися не хоче

Мріяв він про неі як колись
Прокидавсь він з нею на
світанку
Знову починає свій він лист
І в вуста цілує фото зранку

comment Коментарі (0)

Мені бузок дитинством пахне
Щасливим, щирим , дорогим...
Там мати гарна і співає,
І батька бачу молодим.

Там друзі, я , брати, сестричка,
Черешні , вечори, хрущі.
Корови ,гуси, пухлі личка
Й бузку духмяного кущі.

З якою вірою ми їли
"Щасливі" парні квіточки.
Секрет на вухо шепотіли
Й писали в зошит палички...

Моє дитинство...Мов картина
Встає щоразу, як вдихну
Солодкий, свіжий й дуже ніжний
Цей запах дикого бузку.

comment Коментарі (0)

Прості речі: будинок, паркан з газоном,
на сніданок, зелений чай і салат з авокадо.
Над моєю головою небо чисте і бездоне
і сонце, якому я безперечно радий,
його світло пахне, ніби апельсин,
сліпить мої очі свіжим соком з помаранчів,
істине щастя, це коли мій син
їздить зі мною на конях по ранчо.
Моя дружина гутує мафіни і яєчню з беконом
і її волосся розтікається по плечах, немов той мед
я можу сказати впевнено і залізнобетоно,
що не продам це ні за який коштовний придмет
спокій поруч з нею і простими речами:
книги і годинник, що рахує час в кабінеті
Я дякую Богу, що навчився помічати
кожну сикунду радості на своїй планеті.

comment Коментарі (0)