RU UA

Я так люблю свою країну!
І се що в ній є це тіхто нас народив
Це наші матусі вони є наше сонце

І рідний край це калина,горобина,та інше
Бо ми це люди ми дорожні дбати по свою країну!

comment Коментарі (0)

Я так люблю свою країну!
Сонце небо і моря
А все на світі я люблю свою матусю!

Матуся це -твоє сонце і земля
Вони бувають різне ?
А вниз є те що їх об'єднує це ми діти!

comment Коментарі (0)

Іноді словами ти обрізаєш крила
Ти робиш чужі мрії
Вже неиожливими
Тобі в радість те,що комусь погано
Ти робиш усе,
Щоб він покинув свою кохану,
Тобі не подобається те,як хтось тебе ставляться,
Як усміхається, як одягається,
Ти перетворюєш усе на свій лад,
Але чомусь всрерівно ти цьому не рад.
Ти знову одягаєш той темний піджак,
Ховаєшся тінню
І знову не рад...

comment Коментарі (0)

Він любив холодне пиво
Вона любила бренді
Її приваблювали брендовані шмотки
А він носив штани із секонд-хенду
Ви думали що я зараз про любов розповідати буду ,
А ні, ви помиляєтесь
Для мене це вже нудно.
А впринцепі якщо вам так цікаво
То я можу про їхнє подальше життя розкказати,
Той що любив пиво,пізніше одружився
І зі своєю жінкою у польщі оселився.
А та що хотіла бути завжди в тренді,
Сидить тепер на касі і перебирає чеки

comment Коментарі (0)

Як важко усвідомити цю річ:
Життя минає і не має меж.
Від стріл годинника невпинних
Не просто візьмеш смілості й втечеш.

Як важко усвідомити, що в світі
Не можна жити вічно молодим.
Та це не страшно, бо куди страшніше
У старості залишитись ніким.

Ми будемо дивитися на фото,
Де ще колись були такі щасливі.
Та всіх моментів вмить не повернути
Коли на голові волОски сиві.

Цінуймо все.
Життя іде і неможливо підкупити час.
Ти спохватишся колись раптом,
А вогник твій давно уже погас.

comment Коментарі (0)

Живи сьогодні - як в останнє,
Не озираючись назад.
Не біжи за тим , що не твоє,
Побережи ноги.

Не відпускай , тих кого любиш ,
Подзвони , напиши ,
Вони чекають як і ти .
Прощавай ,ми усі помиляємося .

Новий день - нові світанки ,
Не малюй рамки .
Залишайся людиною, щоб не було ,
Адже це так важливо .

Хто як не ти , здолає страх ,
Добереться до вершин .
Просто іди , запалюй вогонь ,
І світло буде горіти ,
Яким сильним небув б вітер .

comment Коментарі (0)

Можливо хоч одна з мам яка прочитає цей вірш змінить своє відношення до своєї дитини і повернеться. Тоді я буду щасливий.

Поплач. Можливо в сльозах знайдеш ти втіху
Стане легше і біль відійде
Ти не знаєш де завинила і за якого гріху
Але ти поплач, можливо біль мине

Ти не розумієш як змогла вчинити
Так матінка-зозуля кинувши дитя
Можливо так потрібно, чи так треба жити
Це дорослих справи, там не буде каяття

Поплач. Можливо саме так виглядає кохання
Не ніжність і обійми а шелест купюр
Повилітали на чужбину, їм не потрібні діти
Поміняли на одяг, бажано від кутюр

Поплач. Дивлячись на фото та пригадуючи маму
Це єдине що вас пов'язує і телефонні дзвінки
Вдивляєшся у риси телефонного екрану
Ще інколи з'являються смс рядки

Біль мине. Можливо із часом ти зможеш забути
Стерти в пам'яті більшість дитячих образ
Але знову вночі тобі не заснути
Пам'ятаючи фото маминих глаз

comment Коментарі (0)

О стіни! Що розкинулось за вами?
Безмежний простір вітру і трави?
Не відчинити нам хиткої брами,
Не стишити повчання голови...

Та як же серце?! Серцю не начхати
На власні мрії, сни дитячих літ!
Чи так важливі кришталеві ґрати,
Коли за ними — неосяжний світ?

Коли за ними — небеса і море,
Таке, що грає блиском на воді,
І пінить хвилі, і скликає зорі,
Казки шепоче — давні й молоді...

О стіни! Ну навіщо я вам здався,
Слабкий в душі і в вірності руки?
Дозвольте же мрійливому невдасі
Зустріти велич! Простори! Віки!

Заходить сонце... Закриваю очі.
Цей день, немов жарина, догорів.
Я сплю, і бачу море серед ночі,
І шепіт
всіх
загублених

часів.

comment Коментарі (0)