RU UA

Ти сказав ці болючі слова
Немов запхав мені в спину ніж...
Тебе від мене не болить голова,
А я,як на зло, зупинилася між.
Між тим,що люблЮ все ще дуже сильно,
Між тим, що могло б у нас все ше бути ,
Між тим, що не заставлю тебе насильно
Знову себе як колись полюбити
Ми так любили,ми так хотіли,
Ми так мріяли, так жили,
А ці моменти вже пролетіли
Між нами гості трави поросли.
Ти не думай,що я нав’язуюсь
Чи плачу,бо «на жалість давллю»,
Я за все тобі так віддячую,
А плачу,бо й досі тебе люблю.
Та тобі не до цього, на разі,
Пожираєш холодним поглядом,
А як же бути душевній образі,
Яка все ще болить теплим спогадом…
Пам’таю як казав навічно,
Пам'ятаю «я поганого тобі не зроблЮ»,
Ця фантазія вилилась так ритмічно
У 3 сумні слова «Я не люблю».
Та знай,що надію не вмирає
І,можливо,серце щей досі жде,
Воно занадто сильно кохає
Уже не моє,але ще таке дороге.

comment Коментарі (0)

Вогонь рятує хмари від зневоди
Розчинення сполуки марних сліз
У темряві зажуреній істоті
Покличе в поміч янголів-провидць

До січня я гадав - до лиха лихо
До дурнів приєдналися дурні
Злютує влада, Потім буде Вішать !
Життя Європи — видко наче міф

Та виявились дурні - козаками
Супротив Долі рабської пішли
Вдягнули каски, іноді червоні
Життя у розмін, інша - вирів снів

Вогонь до рук, так лячно, Подив Кулі !
Обмеження — ніякого, Сім Бід !
Громада кличе - " Воля, у неволі
Люд не живе — живуть лише раби "

Кобзар казав - “ Ви люди, люди Диво “
Сприймайте, об'єднайтеся, любіть
Себе любіть - Любити Україну !
Так Нігоян читав... а ж доки смерті мить...

Ви бачили струмок колись із крові ?
Він не гучний, густенько так біжить
О так зливались струмені у Горе
Людське, велике - Небо Широчінь..

Спливли два роки довгих та знегоди
Не всі живі, вцілілому щастить
Родина ті, хто має спільну долю
Навзаєм ціль та серце жевриво

comment Коментарі (0)

Немає вже музи, лиш тільки зітхання
Немає віршів, де та рима остання
Немає бажання, можливо потреби
Та й справді: кому ті вірші уже треба?
Немає кому їх в житті присвятити
Кого обійнять чи міцніш притулити
Немає кому вже зізнатись в коханні
Мов вимерли всі, гордиливі ці пані
Немає кому вже прийти до палати
Лиш вдосталь подалі по світу послати
Немає кохання, забракло і часу
Згадати можливо кохання із класу?
Можливо звернуть все на зрілість статеву
Придбати віагру щоб міць мав сталеву
Чи гумову бабу насправді купити
Їй вірші писать і з нею вже жити
Не буде тоді зовсім в сексі проблеми
Та й до друзів піти питати не треба
Можна коханок на ніч приводити
Не буде резинові сльози та лити
Постала на часі досить дивна дилема
Куди корінь подіть, яка теорема?
Чи може податись у раду верховну
Щоб закони прийняти для сексу стосовно
Поділено ложе й партери на класи
Може учні сидять там? Та ні, під...си
Не путайте їх і сообщество геїв
Бо перші давно вже нас всіх ''поімєлі''
Який вибір зробить і чи варто так жити
Кого запитати у кого спросити? Чи варта уваги затронута тема
Це прості забаганки чи й справді проблема?

comment Коментарі (0)

За мотивами І. Губермана

Не даремно тонули ми в крОві,
не даремно жилИ так убого;
бо немає відваги й любові
у того, хто лишився без Бога.


За мотивами І. Губермана

Умільці виходів і входів,
прудкі, уїдливі, настирні
євреї є у усіх народів,
а у єврейського — без міри.


За мотивами І. Губермана

Потішно ми все-таки жИли:
душі чистоту поважали,
правдиво і чесно служили
брудній і брехливій державі.


За мотивами І. Губермана

Був від’їзд, як гіркий протест,
та душа відійшла в теплі.
Я тепер свій російський хрест
по єврейській несу землі.


За мотивами І. Губермана

Знову в черзі я біля дверей
В кабінет, що за ними є.
Там сидить симпатичний єврей
І даремні поради дає.