RU UA

Кохання - це найкраще почуття,
коли кохаєш маму, тата, рідних
ти нібито літаєш в небесах,
і тихо поринаєш в свої мрії.
Ти хочеш плакати, радіти і сміятись,
ти хочеш пізнавати щось нове
і інколи про щось ти забуваєш,
та не біда згадається усе.
Якщо кохаєш ти пробачеш все на світі,
брехню і заздрість, зраду і чутки.
Кохання - це найважливіше в світі.
Людино, памятай завжди про це!

comment Коментарі (0)

Все небо чорне,
бахкають торпеди.
снаряди, бомби, міни і ракети
летять над чорним, виснаженим небом.
Солдати гинуть і сумують їхні мати,
синів чекають, плачуть, виглядають.
Неповернуться вже вони додому,
уже ніколи, більше вже ніколи.
А материнське серце тихо ниє,
Дружини плачуть за чоловіками.
А діти тихо,тихо,тихо,тихо
питають в мами,- де мій любий тато?

comment Коментарі (0)

Я знов кажу тобі - прощай , в мені жалю немає .
Усі слова як з кришталю , вони застрягли в ранах .
Більш не болить , не кровоточить ,
І сльози - виплакала всі !
Прощай ! Goodbye ! Au revoir !

Я спалю усі мости , і ти мені прости ,
Вогонь кохання догорів !
Ми бути разом не могли , у нас з тобою різні шляхи .
Залиш все так ,як воно є.
Прощай ! Goodbye ! Au revoir

comment Коментарі (0)

Схилили голови тополі
Свої ховають відчуття
Роса немов сльози солоні
І щирі їхні почуття

І стогне в степу сизий вітер
В степу хозяїн він один
На папірці з кривавих літер
Своєю кров'ю пише син

Він пише лист своїй матусі
Що був кривавий, жорстокий бій
Що полягли всі справжні друзі
І він залишився один

Пробач мені моя рідненька
У ці хвилини каяття
А зараз шлях лежить для мене
У небуття

Я дякую тобі рідненька
Що ти дала мені життя
За час проведений в недузі
За твої щирі почуття

За ту любов, моя ти мамо
Яку з собою ти несла
За ніжний голос, твої руки
І ті яскраві почуття

Пробач мені за тії ночі
Що провела ти геть без сну
Коли був з милою щоночі
Та залишав тебе одну

Твій сповнений любов'ю погляд
З собою в вічність понесу
Твій рідний запах, твої долоні
Жіночу вроду і красу

Летять круки над тіїм степом
Стоїть різкий над полем дим
Взлітає ангелом у небо
Єдиний материнський син

І випав папірець з долоні
Ослабла вже його рука
Чоло змарніло біля скроні
Накрило тіло вже роса.

Піднявся в степу сильний вітер
Він підхопив того листа
І папірець з кривавих літер
Він матері поніс листа

І впала мати на коліна
З грудей лунає дикий крик
Відчула матір подих сина
Що з вітром промайнув і зник

Відчула мати сповідь сина
Про лютий той кривавий бій
Немає в матері більш сина
І серце роздирає біль

Схилили голови тополі
Сльоза тече немов роса
Стоять тополі в чистім полі
І справжні їхні почуття

comment Коментарі (0)

Живи сьогодні - як в останнє,
Не озираючись назад.
Не біжи за тим , що не твоє,
Побережи ноги.

Не відпускай , тих кого любиш ,
Подзвони , напиши ,
Вони чекають як і ти .
Прощавай ,ми усі помиляємося .

Новий день - нові світанки ,
Не малюй рамки .
Залишайся людиною, щоб не було ,
Адже це так важливо .

Хто як не ти , здолає страх ,
Добереться до вершин .
Просто іди , запалюй вогонь ,
І світло буде горіти ,
Яким сильним небув б вітер .

comment Коментарі (0)

Померла...
Відійшла у ті світи...
Душа моя...
З душею Валіде Хафси.
Змінили хід подій, історрії та дат
Ці смерті дві...
Вони були невчасні...
А може ще прийде
Селіма білий кінь,
За моїм тілом,
Вже не за душею?

А може зможу
Я вернути все назад?
Навряд чи.
Бо залишились лиш сльози.
В біді своїй
Я знаю лиш одне:
Селіма Грізного, тут білий кінь не допоможе.


Можливо хоч одна з мам яка прочитає цей вірш змінить своє відношення до своєї дитини і повернеться. Тоді я буду щасливий.

Поплач. Можливо в сльозах знайдеш ти втіху
Стане легше і біль відійде
Ти не знаєш де завинила і за якого гріху
Але ти поплач, можливо біль мине

Ти не розумієш як змогла вчинити
Так матінка-зозуля кинувши дитя
Можливо так потрібно, чи так треба жити
Це дорослих справи, там не буде каяття

Поплач. Можливо саме так виглядає кохання
Не ніжність і обійми а шелест купюр
Повилітали на чужбину, їм не потрібні діти
Поміняли на одяг, бажано від кутюр

Поплач. Дивлячись на фото та пригадуючи маму
Це єдине що вас пов'язує і телефонні дзвінки
Вдивляєшся у риси телефонного екрану
Ще інколи з'являються смс рядки

Біль мине. Можливо із часом ти зможеш забути
Стерти в пам'яті більшість дитячих образ
Але знову вночі тобі не заснути
Пам'ятаючи фото маминих глаз

comment Коментарі (0)

Жарт


Приборкувач Тигрів і Левів - “Чабан”,
У нього в руках повідки та аркан.

Вечірня прогулянка — радість дитяча,
Не шкода нічого для друзів-Котячих!

І левик — Левко, і тигрище — Тигран -
Суворі мисливці, бійці — ураган.

По вулицях Тигрик сторожко чалапа,
Скрадається він на підігнутих лапах.

“Мій пане Чабане, - Тигр каже покірно, -
Щось лячно мені, на душі неспокійно,

Тут ровери їдуть, трамваї та “буси”,
По вулицях міста гуляти боюся!”

comment Коментарі (0)