RU UA

Дотик.
Цілунок.
Сльози.

Радість.
Кохання.
Проза.
Діти.
Терпіння.
Смуток.
Віра -
душі прибуток.
Небо ,
зіркиі місяць.
Сонце хмарки завісять.
Трави.
Роси.
Світання.
Гріх.
Каяття.
Зізнання.
Зустріч.
Пам' ять.
Розлука.
Біль трати і мука.
Ніжність і холод ночі.
Сни чарівні, пророчі.


Твої губи нагадували пелюстки троянд
Так ніжно забивали подих
Хотілося із них напитися нектар
Та вирушав в той час твій потяг

Лунав гудок, займали всі місця
Стояли тільки двоє на пероні
Дивився він їй в очі без кінця
Вона тримала серце у долоні

Іще хвилина й потяг полетить
Вже б'ють копитом металеві коні
Осталась мить, прощання тільки мить
Залишитись у неї у полоні

Осиротів вокзал, всі люди розбрелись
Залишивсь він один стояти на пероні
Осталась пам'ять коли вуста сплелись
І ніжний поцілунок на посивілій скроні


Кожен з нас працює,
Досягає цілей,
Бореться за мрії,
Іде до вершини

Ми не помічаєм часу,
Вдосконалюємо сили.
Нас не цікавить світ,
Ми пливемо човнами надій.

І ми працюємо далі ,
Не зупиняємо роботу,
Але ми не машина.
Ми здатні відчувати втому


Ви знаєте,колись я не любила осінь,
Здавалося,що це сумна пора,
Але нам варто придивитись,
Можливо,це і життя

Десь сум,десь радість,
Незрозумілі каяття,
І тут ти раптом оживаєш,
Осінь - це така пора


У чисту воду опустили
Дерева-верби коси,
Із них стікають по краплині
Ранкові сльзи-роси.

А сонце нами так жадане,
Встає з колиски-ночі,
І разом з сонцем променіють
Мої люстерка-очі.

Джерельну воду спрагло п' ю
Мов сік дев' ятосили,
Я ранка , сина дня люблю,
І день буде щасливий!