RU UA

Напівкрок…
Напівголос…
Напівщем…
Вмий обличчя своє
Червневим дощем.
Напіввідстань…
Напівсталь…
Напівсвіт…
Зупинися. Хай грає
В тобі дивна мить.
Напівмузика…
Тихо…
Напівжаль…
Вдалі жито
Заніжене вітром…
Пахне м’ятою чай.
Скільки вже
Пережито,
Скільки ще
Недожито.
Світ в тобі,
Як тотем.
Пахне фруктами літо,
Волошками й житом,
Теплим сонцем
Й дощем…

comment Коментарі (0)

Мені багато зіпсували крові.
Чого ж терпів? По щирій простоті?
Чого я в цій війні шукав? Любові? —
Вона, напевно, в іншому житті.


Травневе небо зорями вишите,
Небесні ниткИ одягли полотно,
Там клаптик неба глибоко-блакитного,
Частинка серця роду твого.

І Україна на вишиванці,
ЇЇ душа – то омріяний світ.
Картина серця – журба й кохання.
Політ лелеки і зореліт.

Сплетіння кольору – творіння слова.
Малюнок пращурів – сила Землі!
В травневім небі зоря світанкова –
Це вишите серцем слово вгорі!

comment Коментарі (0)

Болить душа...а що ж їй ще робити? все подумки минає в небуття, життя таке нестримне і тендітне, що хочеться втікати в майбуття ! Беріть усе, що можете з собою, емоції, інтриги без жалю, бо більше так не буде в цій безодні -сьогодні є.., а завтра вуалю !
************************************************************

Минає час, минає все навколо, та тільки ми не знаєм до кінця...як жити далі, дихати без того, без кого світ немилий докінця! І "рве" в душі, затьмарює свідомість, допоки будеш сам у цім житті, ніхто не допоможе ділом добрим, підтримкою в твоїх сумних очах, бо поки можеш сам роби, як треба, а далі вже на відчуття душі...
***********************************************************
Прийде ще час і будеш ти щасливий, та тільки не гордися рідним всім, бо як то кажуть є той запис в Бога, що так породжує любов на всіх. Люби і знай, що ти творіння Боже, а ті хто, сквернять нас, скажи їм: -помоліться Богу !
💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥💥
P.S. друзі не судіть строго, це мої думки, обставини життя, настрій.

comment Коментарі (0)

Засторога

З циклу «Химери сновидінь»

Є сни-віщі, є сни-застороги,
Є сни безпечні,
Є сни-вбивці…

***


Хащі сновидінь –
дивовижні…
Гори, ліс
і халупа якась,
Зрозуміти – годі,
облиште!
Підійти поближче –
зась!

Жінка в Чорному,
висока, худа,
Перед хатою виставляє
пастки…
Дерев’яних кліток
рядки.
Для
Кого
Клітки?

Звірі, звірі –
ведмеде-вовки,
Пробігають усі на чфораках*,
Як один, –
чоловіки,
На руках і ногах
пробігають,
Не на лапах…

Ікласті, кошлаті істоти,
заповнюють пастки.
Місяці проповзають,
роки…
Скаженіють
чоловіки,
Ідять баланду якусь,
І виють усі
Невтямки…

А потім
бранців своїх
відпускає.
Тікають,
по одному…
Кожен пісню гарчить
сумну,
Вони не збиваються
в зграї…


Спалює Жінка пастки,
У згарище забиває
кілки…

Нові пастки
Чекають
На нову
чоловічу
роздрібнену
Зграю…

Химерна гра,
Прокидатись пора!
………………

*Лазять рачки

comment Коментарі (0)

Голубочки дикі воркували зранку,
Сонце прихилилось до дерев квітучих.
Ми з тобою тиждень грали у мовчанку,
не хватало слів нам, ніжних та пекучих.

Сизокрилі пташки, глянь, гніздечко звили,
бо вони, як люди не впадають в розпач.
Ми з тобою тиждень в самоті бродили,
схаменутись треба та сказати,- вибач.

Я твоя голубка, не така вже й дика,
сизокрилий птах мій, пригорни міцніше.
По життю чекає нас любов велика,
бо нема на світі ближче та рідніше.


В житті бувають перешкоди.
Часи, коли одні незгоди.
Але є один секрет,
Котрий змінить сумний сюжет.
Дивися завжди вгору
Не смій журитись знову.
Життя таке чудове,
Мов фарби різнокольорове!
Ти лиш поглянь на небо,
Ним завжди милуватись треба!
Чи день це буде, може ніч.
Це не така важлива річ.
Можливо, сонця ти не бачиш?
Нічого, в душі його ти передбачиш.
Дивися завжди вгору,
Свою тугу відправ в дорогу!
Радій ти кожній миті,
Нехай все буде в оксамиті!
MiaTernopolis)

comment Коментарі (0)

Якесь дивне відчуття,
Коли згадуєш минуле.
Находить тихе співчуття
До того що ще буде.

Дивлячись на всі помилки,
Яких не виправлять
Майбутні роки
Будуть тінню завжди.

Наробивши помилок,
Які вже будуть як зразок.
Але все проходить, все біжить
Життя така коротка мить.

comment Коментарі (0)