RU UA
Глінчук Тетяна фото

Авторка двох поетичних збірок: " Я босоніж ішла розвалинами замку..." ( 2011 ); " За чашкою LATTE..." ( 2017 ).

останній візит 9 місяців тому

Нові вірші

Якби можна було
Я б закрила світ
Від невігластва і нахабності.
Я знаю, як шрами печуть,
Як серце болить
Від людської безтактності.
Етикет у реаліях часу
Давно застарів,
Краще вчитися бути сильними.
Світ так прагне мати геніїв,
Що роботі будуть вірними.
І дарма, що тріщить твій фінансовий стан
І дарма, що чекаєш людяності.
Вже не в моді манери, ані співчуття.
Знаєш, світ цей за крок до безумності.

comment Коментарі (0)

Напівкрок…
Напівголос…
Напівщем…
Вмий обличчя своє
Червневим дощем.
Напіввідстань…
Напівсталь…
Напівсвіт…
Зупинися. Хай грає
В тобі дивна мить.
Напівмузика…
Тихо…
Напівжаль…
Вдалі жито
Заніжене вітром…
Пахне м’ятою чай.
Скільки вже
Пережито,
Скільки ще
Недожито.
Світ в тобі,
Як тотем.
Пахне фруктами літо,
Волошками й житом,
Теплим сонцем
Й дощем…

comment Коментарі (0)

Травневе небо зорями вишите,
Небесні ниткИ одягли полотно,
Там клаптик неба глибоко-блакитного,
Частинка серця роду твого.

І Україна на вишиванці,
ЇЇ душа – то омріяний світ.
Картина серця – журба й кохання.
Політ лелеки і зореліт.

Сплетіння кольору – творіння слова.
Малюнок пращурів – сила Землі!
В травневім небі зоря світанкова –
Це вишите серцем слово вгорі!

comment Коментарі (0)

Дивитися в небо з вікна,
Що пташкою бути у клітці,
Там з місяцем грає весна,
А ніч розсипає намисто…

Там пахне повітря. Там світ.
Горять світила у тиші.
Дивитися в небо з вікна…
Де ніч зорепадами пише…

comment Коментарі (0)

Світ змінюється тихо за спиною...
Колись факти заповнять
Ці прогалини в житті...
І дотліває у долонях воля
За помилки й амбіції чужі.

comment Коментарі (0)