RU UA
Кушнірук Любов фото

Закохана в книжки.

останній візит 3 місяця тому

Нові вірші

Холодне місто і сильний вітер
Під боком заснуло маленьке село.
Погрози складаючи з хмарок-літер
Небо сердито хмурить чоло.
Невпинно стелиться дорога
Біжить невідомо куди,
Біжить кудись, десь від порога,
Мабуть, десь там чекаєш ти...
Терниста тягнеться дорога
І я ніяк все не дійду.
І в серце закрадається тривога
Що вже тебе там не знайду.
Що не чекатимеш, підеш,
Що сам мене ти не знайдеш...
І позбивавши ноги до кісток
Вже йду не розбираючи стежок...

comment Коментарі (0)

Сьогодні знов мені наснився
І міцно-міцно обіймав.
І ніжно погляд твій світився,
Коли крилом ти огортав.
Ти пригорнув мене до себе,
Чоло цілунком таврував:
"Я знов прийшов, моя, до тебе.
Ніколи я не забував."
І тепло-тепло так відразу стало,
Життя по венах потекло,
І скресла крига, запалало,
Вогнем любові запекло...
Я міцно-міцно притулюся,
Закрию очі, знов засну.
До твого серця прихилюся,
Твоя, у сні і наяву...

comment Коментарі (0)

На рваних струнах самоти
Душа зіграла пристрасні акорди.
А хто ж тоді коли не ти
Поверне мені радість від свободи.
Звучи моя мелодіє, звучи
І огорни нестримним шалом,
Щоб невблаганно вгору пливучи
Душа злилась з дев'ятим валом.
Я дякую тобі за весь той біль,
За всі пролиті й непролиті сльози.
Я дякую тобі за весь той жаль,
За шквал надій і тихі грози.
Востаннє я скажу тобі прощай,
Востаннє я скажу, що не забуду...
Ти теплим спогадом мене запам'ятай,
Як я тебе віками пам'ятати буду.
До краю натягнулась тятива,
Ще дихаю, я вільна, я жива.
Але нещасна більш не буду...

comment Коментарі (0)

Аквамарин очей твоїх глибоких
Прокрався в мою душу назавжди.
Ти йшов, затамувавши подих,
У слід молила поглядом: "Зажди..."
Холодні схлипи, спазмами ковтки,
Ти душу нерозумну не губи.
А серце вже кололось на шматки...
Сльоза щокою тихо вниз,
Солоний присмак ляже на вуста,
Як океанський ніжний бриз.
Мовчатиму і рахуватиму до ста.
Далеко ще, печалі без кінця,
Дожити б, дотягнути до рубця...

comment Коментарі (0)

Зложу всі спогади в коробку
І покладу на дно життя.
Моя любов проста підробка,
Хоч буде думати - жива...
Яке пусте тепер життя.
Побиті крила під ногами,
І марно плакати ночами,
І марно звати. Не прийде.
Нема моєї долі вже ніде.
Давно забув, не пам'ятає,
Самотність душу розпікає.
І чорним відгуком луна:
"Чого ж ти знов така сумна?
Забудь його, його забудь!
Чужий тобі, з чужим не будь!
Забудь, забудь... І далі йди,
І світло в темряві знайди!
Знайди життя! Знайди вогонь!
Він ще розтопить лід твоїх долонь...

comment Коментарі (0)