RU UA
Лиманська Світлана

письменниця

последний визит 3 недели назад

Последние записи в дневнике

Школа

Школа

Школа.
Минула вічність відколи
ми писали у зошитах слово.
І робили не те що хотіли.
Та не жили, а тільки тремтіли.
Вчителями нас завжди лякали.
Та тепер випускний і воля.
Але все ж таки знаю точно:
"Я буду сумувати за тобою,
Школа - це не повернеться вже ніколи."

Школа.
Це домівка була для нас друга,
Але все вже давно минуло.

1
А мы с тобою всё же не чужие.

А мы с тобою всё же не чужие.

А мы с тобою всё же не чужие.
Вот вспомни наше первое мгновенье,
Я сразу понял, что тебя люблю.
Судьба сыграла с нами злую шутку.
Подсунула в постели нам не тех.
И нам на расстоянии было очень грустно,
Мы ждали когда встретятся тела.
Ведь наши души были вместе.
И было так всегда.

А мы с тобою всё же не чужие.
И в сердце у меня ещё ты есть.
Забудь обиды все, прошу прощенья,
Прости за всё, вернись, Мариш.
И на столе твои любимые зефирки,
И дело новое раскрыли мы опять.
Любовь моя не знает смерти,
Она бессмертна, но не я.

1

Новые стихи

Як ти?
Твої прекрасні справи?
Ти ще жива в душі,
Чи ти уже не ти?
З тобою я,
Чи десь у бескінесності непевній.
Моя свідомість вплутана у сни.
Моє життя заплутане у сновидіння,
Моя душа - хурделиця шорстка.

Як ти?
Твої прекрасні справи?
Чи ти жива,
А чи тебе уже нема.
У бескінесності привижується образ,
Твій,
Як святиня у житті.


Хто зараз я?
Без тебе чи з тобою.
Чому така?
Та хто ж насправді я?
Нещастя я на ніжках,
Чи, для тебе, - щастя?
Безталанна тепер,
Чи, у твоїх очах, - талановита?
Щаслива,
Чи нещасна у твоїх очах?

Мене ти любиш,
Чи для тебе я ніщо?
Чи приголубиш,
А чи словом ти мене уб′єш?

Моє життя в твоїх руках,
Ти - моя доля!


Для мене ти - це все,
Ти - скарб пригоди,
Моє натхнення й подруга найкраща.
Моя душа - це ти, моя любов.
Моя життя прекрасна половина.

Для мене ти, неначе вчителька із фільму,
Вже настраждалась и даєш пораду мудру.
Марья Васильевна.
Як ти на неї схожа.
Й для мене ти була така ж близька,
Як для Кармен ця вчителька.


В сум′ятті лиш згадаєм про любов.
Про ту, любов.
Любов до друга.
І очі вже наповнені слізьми.
Не хочеш ти слабким здаватись?

Але ти розумієш, це одна любов,
Яку ти дійсно хочеш зберегти.
Яка не ранить,
І кинжал не кине в серце.
Яка залишиться на все життя.
Як ні, то лишиться тим огненним посланням,
Віршем, який для тебе пишу, подруго моя.

Не бійся, це одна любов, яка не ранить.
Люби, якщо боїшся вже кохать.


P.S. вірш присвячений Вишинській Оксані Петрівні, - моїй найкращій подрузі


Сьогодні так, а завтра - невідомість.
Сьогодні ти щасливий, далі що?

В цю мить ти знаєш що будеш робити далі,
В наступну мить не знатимеш уже.

Сьогожні будеш жити - може...
А далі що?
Подумай ти над цим.


Новые красивые фразы

Завжди все минає, чи хороше, чи жахливе, - все одно рано чи пізно все мине.

2