RU UA
Лиманська Світлана

письменниця

последний визит 1 месяц назад

Последние записи в дневнике

.....

.....

Душа торкається перлинних струн.
Життя спиняється у мить одну.
Любов життя знаходить.
Мелодія поллється із душі.
Така тужлива ця мелодія.
І скрипка гратиме в тобі
Допоки ти не зрозумієш:
Любов прекрасніша за все.

Люби,
Допоки ще любити вмієш.

Школа

Школа

Школа.
Минула вічність відколи
ми писали у зошитах слово.
І робили не те що хотіли.
Та не жили, а тільки тремтіли.
Вчителями нас завжди лякали.
Та тепер випускний і воля.
Але все ж таки знаю точно:
"Я буду сумувати за тобою,
Школа - це не повернеться вже ніколи."

Школа.
Це домівка була для нас друга,
Але все вже давно минуло.

А мы с тобою всё же не чужие.

А мы с тобою всё же не чужие.

А мы с тобою всё же не чужие.
Вот вспомни наше первое мгновенье,
Я сразу понял, что тебя люблю.
Судьба сыграла с нами злую шутку.
Подсунула в постели нам не тех.
И нам на расстоянии было очень грустно,
Мы ждали когда встретятся тела.
Ведь наши души были вместе.
И было так всегда.

А мы с тобою всё же не чужие.
И в сердце у меня ещё ты есть.
Забудь обиды все, прошу прощенья,
Прости за всё, вернись, Мариш.
И на столе твои любимые зефирки,
И дело новое раскрыли мы опять.
Любовь моя не знает смерти,
Она бессмертна, но не я.

Новые стихи

Мне говорила мать: -
Он изменил.
Он не отец тебе.
Привыкнешь к мысли.
Истории рассказывала,
Как коггда-то он
Оставил маленькую,
Беззащитную меня.
А деньги пропил,
Что мне были на лекарства.


Не вздумай плакать,
У тебя есть дед.
И он заменит тебе папу,
Вместо того дьявола....
А я не плакала...
Не проронила ни слезинки...

Я только в ярости
Сказала:
Я никогда
Ни на кого
Не поравняюсь.
Я ето я....
А папа...
Папа...
Ето боль....


Без слів.
І без коментарів.
Бо тут лише душевні відчуття важливі.
Якщо відчути й зрозуміти ви змогли,
То ви ще є людина.
....


Душа торкається перлинних струн.
Життя спиняється у мить одну.
Любов життя знаходить.
Мелодія поллється із душі.
Така тужлива ця мелодія.
І скрипка гратиме в тобі
Допоки ти не зрозумієш:
Любов прекрасніша за все.

Люби,
Допоки ще любити вмієш.


Померла...
Відійшла у ті світи...
Душа моя...
З душею Валіде Хафси.
Змінили хід подій, історрії та дат
Ці смерті дві...
Вони були невчасні...
А може ще прийде
Селіма білий кінь,
За моїм тілом,
Вже не за душею?

А може зможу
Я вернути все назад?
Навряд чи.
Бо залишились лиш сльози.
В біді своїй
Я знаю лиш одне:
Селіма Грізного, тут білий кінь не допоможе.


Як ти?
Твої прекрасні справи?
Ти ще жива в душі,
Чи ти уже не ти?
З тобою я,
Чи десь у бескінесності непевній.
Моя свідомість вплутана у сни.
Моє життя заплутане у сновидіння,
Моя душа - хурделиця шорстка.

Як ти?
Твої прекрасні справи?
Чи ти жива,
А чи тебе уже нема.
У бескінесності привижується образ,
Твій,
Як святиня у житті.


Новые красивые фразы

Коли твій друг в один прекрасний день стає твоїм ворогом, це лише результат твоїх власних вчинків.


Завжди все минає, чи хороше, чи жахливе, - все одно рано чи пізно все мине.