RU UA
----

Полюбляю складати вірші, а також багато читати. Грати в шахи.

последний визит 1 неделю назад

Последние записи в дневнике

Збірник Віршів

Збірник Віршів

Козаче
Гей, юначе,
Славний козаче.
Йди но сюди,
На чужину йди.
Вмерти не бійсь,
Богові молись.
Не бійся крові пролити,
Не дай ворогові на Батьківщину ввійти.




Тарас
Колись давно на землі у нас,
Жив чоловік на ім'я – Тарас.
Дав він великий дар
Зветься -”Кобзар”.
У котре дивуюсь, гортаючи книжку,
Вдивляючись в очі самої душі.
О мово рідна, ти – моя!
Це небо, сонце і земля,
Це неньчина пісня колискова,
Зоря прекрасна світанкова.
Не помиливсь, Тарасе, ти,
Тож слався на віки!
“Без мови в світі нас нема” –
Безсмертні ці твої слова.
Минають роки і століття.
Так невблаганно лине час.
І перейшло те лихоліття,
Що пережив колись Тарас.
В дитинстві сиротою став,
Талант з роками розквітав,
В майбутньому просив він долі,
Хотів для України волі.
І його ім’я — незгасне,
Світлий образ — неповторний.


Синичка
Синичка -
Пташка - невеличка.
Люта Зимонька настала
І Синичка пісеньку заспівала:
Зіні - зіні - зі!
Не боюся я Зими.
Ти, Зимо, мене не лякай,
Я нізащо не покину рідний край!
Зима все чує і лютує,
Диким звіром виє.
Час йде, час минає,
Пташка знов співає:
Зіні - зіні - зінь,
А Сонце вже і теплінь!
Сонечку, любе, світи,
Не йди за хмари ти.
І потанули усі сніги,
І скресли криги.
Зима звільнилась,
А Весні місце лишилось.
Птахи цвірінчали
На весь ліс Синичку прославляли.

Старець - мудрець
Сидить старець,
Знатний мудрець.
Сидить, міркує
Навколо квітень квіткує.
Краса око милує
І серце чарує.
Соловейко мелодію співає,
А юнак поради питає.
Мудрець мудрість каже,
А сонце красне ось-ось за гори ляже.

2

Последние обновления галереи

Новые стихи

Влітку,
У садочку.
Яблучко росте,
І соковите,
І смачне, і медове,
І здорове.
Налив'яні шоки має
І великі боки вихваляє.
Діти і дорослі радіють,
За те, що молодіють.

1 comment Комментарии (0)

Козаче
Гей, юначе,
Славний козаче.
Йди но сюди,
На чужину йди.
Вмерти не бійсь,
Богові молись.
Не бійся крові пролити,
Не дай ворогові на Батьківщину ввійти.

2 comment Комментарии (0)

Колись давно на землі у нас,
Жив чоловік на ім'я – Тарас.
Дав він великий дар
Зветься -”Кобзар”.
У котре дивуюсь, гортаючи книжку,
Вдивляючись в очі самої душі.
О мово рідна, ти – моя!
Це небо, сонце і земля,
Це неньчина пісня колискова,
Зоря прекрасна світанкова.
Не помиливсь, Тарасе, ти,
Тож слався на віки!
“Без мови в світі нас нема” –
Безсмертні ці твої слова.
Минають роки і століття.
Так невблаганно лине час.
І перейшло те лихоліття,
Що пережив колись Тарас.
В дитинстві сиротою став,
Талант з роками розквітав,
В майбутньому просив він долі,
Хотів для України волі.
І його ім’я — незгасне, 
Світлий образ — неповторний.

3 comment Комментарии (0)

Синичка -
Пташка - невеличка.
Люта Зимонька настала
І Синичка пісеньку заспівала:
Зіні - зіні - зі!
Не боюся я Зими.
Ти, Зимо, мене не лякай,
Я нізащо не покину рідний край!
Зима все чує і лютує,
Диким звіром виє.
Час йде, час минає,
Пташка знов співає:
Зіні - зіні - зінь,
А Сонце вже і теплінь!
Сонечку, любе, світи,
Не йди за хмари ти.
І потанули усі сніги,
І скресли криги.
Зима звільнилась,
А Весні місце лишилось.
Птахи цвірінчали
На весь ліс Синичку прославляли.

3 comment Комментарии (0)

Старець - мудрець
Сидить старець,
Знатний мудрець.
Сидить, міркує
Навколо квітень квіткує.
Краса око милує
І серце чарує.
Соловейко мелодію співає,
А юнак поради питає.
Мудрець мудрість каже,
А сонце красне ось-ось за гори ляже.

1 comment Комментарии (0)

Поделитесь этой страницей с друзьями!