RU UA
Мартинюк Дмитро фото
останній візит 1 місяць тому

Нові вірші

Невже я сяду знов за грати
І своє серце я закрию знов.
Надіну я байдужі лати .
Й холодна в жилах буде кров.

І за вікном буде лиш холод.
Кудрява буде заметіль,
А на душі страшенний голод
І у думках минає біль.

І стане тихо й наче мирно
Що як годинник ,що затих.
І час не йде. І вже надхнення зникло.
І вже напевно майже стихло.
І все в очах твоїх поникло...

Можливо ти подумав , що немає
Тепла що так потрібно було у тобі.
Але хто знову покохав ,той знає
Для чого вогник той потрібен у житті.

comment Коментарі (0)

До поки сонце сяє
І місяць крізь зорі біжить
Навіть біда минає
Потрібно лише любить.

Любіть обійми вітру
І ближнього свого.
Любити тепло вогню
І рідних , щоб не було.

Любити і темноту
Їй теж є місце в житті
Бо як би її не було, не знали б що краще в бутті.

І пам'ятати, що всім своє
І в кожного є свій шлях.
Любити потрібно своє життя
Хоча б у маленьких речах.

comment Коментарі (0)

Вогонь горить і серце тліє
І тихо вже згасають всі надії.
Як зорі, що ти бачиш в небесах.
І в голові лише омана
А на душі холодний страх.

Чи варто так була жадана
Коли крізь біль й печаль біжиш
Світом панує вже омана
І ти уже у ній сидиш.

Тримає так немов любов,
Болить неначе сотні стріл
І ти біжиш у неї знов
Коли в душі вже сотні дір.

comment Коментарі (0)

Коли шукаєш в небі зорі
Дивись на ту яка горить
Лише для тебе і яскраво
Й запам'ятай назавжди мить.

Ти пам'ятай ,що я далеко
Між нами тисячі доріг,
Дуже багато кілометрів
І на душі трошки болить.

Між нами є нерозуміння
Коли нам важко у далі.
Стерпіти це . Це лиш уміння.
А може віра в голові,
Можливо в серці чи в душі.

Можливо ти захочеш здатись,
Але завжди ,Ти пам'ятай!
Здаються ті ,хто втратив віру,
Я завжди віритиму. Знай!

comment Коментарі (0)

Кожен з нас мріє щоночі
І горять у всіх нас очі.
Мрію й я , таке життя.
Шкода все це небуття...

Мріяв я колись один
Що зустріну зірку в небі
Поміж тисячі світів
Й буду жити лиш для неї.

Мріяв що коли знайду
Зберегти її зумію
Душу й серце їй відкрию
Все про себе розкажу.

Та коли відчув тепло і
Вже серце охопило
Зірка та погасла в мить
Бо торкнувся я не вміло.

Залишившись у пітьмі
Не відчувши більше світла
Залишилося мені
Жити вічно поміж світу.

Може все ж таки знайду
Я ту зірку в темноті.
І назавжди запалю
Те чого нема в житті...

comment Коментарі (0)